стабілізатор —
стабіліза́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стабілізатор —
СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (О. Донченко); Різні гігроскопічні .. прилади – компаси, стабілізатори і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
стабілізатор —
-а, ч. 1》 Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Стабілізатор автомобіля. Стабілізатор напруги. 2》 Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь. || мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стабілізатор —
стабіліза́тор (від лат. stabilis – стійкий) прилад, апарат, пристрій або речовина, використовувані для стабілізації чого-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
стабілізатор —
СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Донч., III, 1956, 427); Різні гігроскопічні.. прилади — компаси, стабілізатори і т. ін.
Словник української мови в 11 томах