стабілізатор

Значення в інших словниках

1. стабілізатор — стабіліза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. стабілізатор — СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (О. Донченко); Різні гігроскопічні .. прилади – компаси, стабілізатори і т. ін. Словник української мови у 20 томах
3. стабілізатор — -а, ч. 1》 Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Стабілізатор автомобіля. Стабілізатор напруги. 2》 Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь. || мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стабілізатор — стабіліза́тор (від лат. stabilis – стійкий) прилад, апарат, пристрій або речовина, використовувані для стабілізації чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
5. стабілізатор — СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Донч., III, 1956, 427); Різні гігроскопічні.. прилади — компаси, стабілізатори і т. ін. Словник української мови в 11 томах