стабілізатор
стабіліза́тор
-а, ч.
1》 Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Стабілізатор автомобіля. Стабілізатор напруги.
2》 Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь.
|| мн. Хвостове оперення літака.
3》 Речовина, яка затримує зміну властивостей іншої речовини. Стабілізатор пластмас.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стабілізатор — стабіліза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стабілізатор — СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (О. Донченко); Різні гігроскопічні .. прилади – компаси, стабілізатори і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- стабілізатор — стабіліза́тор (від лат. stabilis – стійкий) прилад, апарат, пристрій або речовина, використовувані для стабілізації чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- стабілізатор — Нерухома частина оперення літального апарата. Універсальний словник-енциклопедія
- стабілізатор — СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Донч., III, 1956, 427); Різні гігроскопічні.. прилади — компаси, стабілізатори і т. ін. Словник української мови в 11 томах