ставленик
СТА́ВЛЕНИК, а, ч.
Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.
Велике серце! Ти завжди відкрите І роздаєш ти щедрість і любов... Не знав Галан, що то ввійшли бандити, Що то сам папський ставленик ввійшов (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)