ставок
СТАВО́К, вка́, ч.
1. Те саме, що став.
Були багаті [князь і княгиня], Високі на горі палати, Чималий у яру ставок, Зелений по горі садок (Т. Шевченко);
Серед села Роставиця входить в широкий ставок (І. Нечуй-Левицький);
Був вітер, на ставку було буряно, і хвилі по ньому перекочувалися одна через одну (Остап Вишня);
Нагульний ставок; Нерестовий ставок.
2. Зменш.-пестл. до став.
[Виборний:] Ой, не кидай мене, моя голубочко, Куплю тобі хатку, і ще сіна жатку, І ставок, і млинок, і вишневий садок (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)