ставок
СТАВО́К, вка́, ч.
1. Те саме, що став.
Були багаті [князь і княгиня], Високі на горі палати, Чималий у яру ставок, Зелений по горі садок (Шевч., II, 1963, 25);
Серед села Роставиця входить в широкий ставок (Н.-Лев., II, 1956,168);
Був вітер, на ставку було буряно, і хвилі по ньому перекочувалися одна через одну (Вишня, І, 1956, 346);
Нагульний ставок; Нерестовий ставок.
2. Зменш.-пестл. до став.
[Виборний:] Ой, не кидай мене, моя голубочко, Куплю тобі хатку, і ще сіна жатку, І ставок, і млинок, і вишневий садок (Котл., II, 1953,12).
Словник української мови (СУМ-11)