ставочок

СТАВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ставо́к.

Ой, на ставу, на ставочку Качечка ночує, Не будемо, серце, в парі, Душа моя чує (Укр.. лір. пісні, 1958, 280);

В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись (Шевч., І, 1951, 384);

Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Щог., Поезії, 1958, 81);

Ставок, власне ставочок на якихось півгектара, був зразу за садочком (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).

Значення в інших словниках

1. ставочок — ставо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ставочок — СТАВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ставо́к. Ой, на ставу, на ставочку Качечка ночує, Не будемо, серце, в парі, Душа моя чує (з народної пісні); В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. ставочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до ставок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ставочок — Ставо́чок, -во́чка, у -во́чку; -во́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)