стадник

СТА́ДНИК, а, ч.

1. заст. Пастух (перев. при табуні).

Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка).

2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.

Значення в інших словниках

1. Стадник — Ста́дни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. стадник — -а, ч. 1》 заст. Пастух (перев. при табуні). 2》 діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стадник — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.  Словник синонімів української мови
4. стадник — СТА́ДНИК, а, ч. 1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Греб., І, 1957, 57). 2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.  Словник української мови в 11 томах
5. стадник — Стадник, -ка м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.  Словник української мови Грінченка