стадний

СТА́ДНИЙ, а, е.

1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо.

Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (з наук. літ.);

Кулани – стадні тварини. Влітку й на початку осені табун складається з жеребця, самок та молодих тварин одно-дворічного віку (з наук.-попул. літ.);

Вівці, як відомо, тварини стадні, а тому при правильному формуванні отар можна домогтися ефективності селекції (з наук. літ.);

// Власт. стаду, породжений життям у стаді.

З усіх методів спаровування птиці найбільш поширений метод стадного або вільного спаровування (з наук. літ.);

Стадний інстинкт.

2. перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби.

Стадна психологія гноблених мас може зле пожартувати із суспільного прогресу (із журн.);

Стадне почуття.

Значення в інших словниках

1. стадний — ста́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стадний — [стаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. стадний — Отарний, гурмовий, юрмовий, юрбовий  Словник чужослів Павло Штепа
4. стадний — -а, -е. 1》 Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2》 перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стадний — СТА́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16); Кулани — стадні тварини.  Словник української мови в 11 томах