стадіон
СТАДІО́Н, у, ч.
Комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів, допоміжних приміщень і признач. для тренувань і змагань з різних видів спорту.
На стадіоні є добре футбольне поле, легкоатлетичний, волейбольний і городошний майданчики (з газ.);
В зелену чашу стадіону Людська вливається ріка (Л. Дмитерко);
* У порівн. Баржа заходить до затону розлога, мов стадіон, ледве вміщається в берегах (О. Гончар);
// Про людей, що заповнюють трибуни цієї споруди.
Коли Гриня, як правий захисник команди, вибігає на поле стадіону, то й Віталій, і Сашко, і весь стадіон кричать йому: – Віва Куба! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)