стажування
СТАЖУВА́ННЯ, я, с.
1. Проходження випробного терміну (після закінчення спеціального вузу) перед зарахуванням до штату виробництва, установи і т. ін.
Особи, які закінчили вищі технічні навчальні заклади, .. проходять тривале стажування на виробництві (з наук.-попул. літ.);
// Підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі і т. ін.
На стажування викликаються ті працівники, які вперше прийшли на прокурорську роботу і не мають певного практичного досвіду (з наук. літ.);
Українське театральне товариство організувало стажування молодих режисерів республіки в провідних колективах Радянського Союзу (з наук. літ.);
Закінчилось наукове стажування, з великою радістю повернувся я на нашу рідну Радянську землю (з наук.-попул. літ.).
2. Проходження тими, що навчаються, виробничої практики для набуття досвіду й оволодіння фахом.
Словник української мови (СУМ-20)