стажування
СТАЖУВА́ННЯ, я, с.
1. Проходження іспитового терміну (після закінчення спеціального вузу) перед зарахуванням до штату виробництва, установи і т. ін.
Особи, які закінчили вищі технічні навчальні заклади,.. проходять тривале стажування на виробництві (Наука.., 9, 1959, 49);
// Підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі і т. ін.
На стажування викликаються ті працівники, які вперше прийшли на прокурорську роботу і не мають певного практичного досвіду (Рад. право, 4, 1960, 77);
Українське театральне товариство організувало стажування молодих режисерів республіки в провідних колективах Радянського Союзу (Мист., 1, 1964, 9);
Закінчилось наукове стажування, з великою радістю повернувся я на нашу рідну Радянську землю (Знання.., 9, 1967, 11).
2. Проходження тими, що навчаються, виробничої практики для набуття досвіду й оволодіння фахом.
Словник української мови (СУМ-11)