стальовий
СТАЛЬО́ВИЙ, а, е, заст.
Сталевий.
Купи коня вороного І сідельце на його [на нього]; Стальовую шаблечку [шабельку] І пістолів парочку (з народної пісні);
Підійшов [Якір] до Степана і, прямо-прямо дивлючись [дивлячись] йому в вічі, сказав стальовим голосом: – Одпусти... (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)