стальовий
СТАЛЬО́ВИЙ, а, е, заст. Сталевий.
Купи коня вороного І сідельце на його [на нього]; Стальовую шаблечку [шабельку] І пістолів парочку (Укр. поети-романтики.., 1968, 163);
Підійшов [Якір] до Степана і, прямо-прямо дивлючись [дивлячись] йому в вічі, сказав стальовим голосом: — Одпусти… (Хотк., І, 1966, 66).
Словник української мови (СУМ-11)