сталість
СТА́ЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість за знач. ста́лий 1, 3, 4.
Не навчений, а зіпсований Європою, Головань схилявся перед її розумним практицизмом, державною сталістю (М. Стельмах);
Логічні форми і закони мають стійкість, сталість (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)