становитися

СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм.

Те саме, що става́ти.

[Явдоха(становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? (Панас Мирний);

Йде [Оксана], і ноги не йдуть, і спотикається, і становиться (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ну, як воно переться? – питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки. – Так собі. Вода тільки холодна (Григорій Тютюнник);

Увіходять черниці і, низько вклоняючись гумені, становляться по обидва боки її уряд (Панас Мирний);

– Розійдись! – Становись! – Розійдись! – Становись! Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (О. Гончар);

Вона підозвала [підізвала] одну дівчинку і сказала, щоб вибирали собі пари і становились до кадрилі (з публіц. літ.);

Затяг Мина [пісню], становлячись боком, плече об плече, до Марії (І. Нечуй-Левицький);

Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила (П. Чубинський);

Стали люди жахатись того [постоялого] двора і вже зовсім не становились (Г. Квітка-Основ'яненко);

Є тут .. заможня [заможна] козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться (Ганна Барвінок);

– Та що ти, Параско, думаєш з сином робити? .. ти не бач, що він у тебе як стебло те росте, а до діла ні до якого не становиться (Панас Мирний);

Багато ще святкувалося свят, чимало ярмарок [ярмарків] ще становилося, тільки що удовині діти вже ніколи більш свята такеньки не дожидали і ніколи у ярмарок вже не прохалися (Марко Вовчок);

Хліб було в них печуть тричі на тиждень, а вже за Тихоновим порядком вже тільки двічі, і борошна менш іде; бо Тихон так усе розщитав, щоб якраз на їх сім'ю становилося і нігде щоб ні пилиночки не дівалося (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Храпко:] Всякому видно, що я вже старий становлюся (Панас Мирний);

Чи тяжка та важка козацькая зброя Становиться, коню, тобі? (М. Костомаров);

Зимно становиться... трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (О. Олесь);

Галі й самій становилось якось гарно на душі, що її чоловік заробив таку людську повагу (Панас Мирний).

(1) Станови́тися ца́па (ца́пки) – те саме, що Става́ти / ста́ти ца́пки (див. става́ти).

◇ Става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба див. става́ти;

(2) Станови́тися між (помі́ж) ким – те саме, що Става́ти / ста́ти між (див. става́ти).

[Марія:] Мені часом здається, що між нами становиться – як це не диво – товариш Леон (Я. Мамонтов).

Значення в інших словниках

1. становитися — станови́тися дієслово недоконаного виду ставати розм.  Орфографічний словник української мови
2. становитися — (до праці) братися, взятися, починати, почати, розпочинати, розпочати, порозпочинати, (корабель) кітвитися, закітвитися, накітвитися, покітвитися, укітвитися, (на захист) боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, (на коліна) клячати, клякнути...  Словник чужослів Павло Штепа
3. становитися — -новлюся, -новишся; мн. становляться; недок., розм. Те саме, що ставати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. становитися — става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба. Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський).  Фразеологічний словник української мови
5. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати. [Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?...  Словник української мови в 11 томах
6. становитися — Становитися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться.  Словник української мови Грінченка