становитися
СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати.
[Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? (Мирний, V, 1955, 138);
Йде [Оксана], і ноги не йдуть, і спотикається, і становиться (Кв.-Осн., II, 1956, 459);
— Ну, як воно переться? — питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки. — Так собі. Вода тільки холодна (Тют., Вир, 1964, 127);
Увіходять черниці і, низько вклоняючись гумені, становляться по обидва боки її уряд (Мирний, V, 1955, 72);
— Розійдись! — Становись! — Розійдись! — Становись! Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327);
Вона підозвала [підізвала] одну дівчинку і сказала, щоб вибирали собі пари і становились до кадрилі (Збірник про Кроп., 1955, 30);
Затяг Мина [пісню], становлячись боком, плече об плече, до Марії (Н.-Лев., II, 1956, 112);
Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила (Чуб., V, 1874, 202);
Стали люди жахатись того [постоялого] двора і вже зовсім не становились (Кв.-Осн., II, 1956, 266);
Є тут.. заможня [заможна] козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться (Барв., Опов.., 1902, 242);
— Та що ти, Параско, думаєш з сином робити? ..ти не бач, що він у тебе як стебло те росте, а до діла ні до якого не становиться (Мирний, IV, 1955, 78);
Багато ще святкувалося свят, чимало ярмарок [ярмарків] ще становилося, тільки що удовині діти вже ніколи більш свята такеньки не дожидали і ніколи у ярмарок вже не прохалися (Вовчок, І, 1955, 308);
Хліб було в них печуть тричі на тиждень, а вже за Тихоновим порядком вже тільки двічі, і борошна менш іде; бо Тихон так усе розщитав, щоб якраз на їх сім’ю становилося і нігде щоб ні пилиночки не дівалося (Кв.-Осн., II, 1956, 131);
[Xрапко:] Всякому видно, що я вже старий становлюся (Мирний, V, 1955, 139);
Чи тяжка та важка козацькая зброя Становиться, коню, тобі? (Кост., І, 1967, 48);
Зимно становиться… трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (Олесь, Вибр., 1958, 209);
Галі й самій становилось якось гарно на душі, що її чоловік заробив таку людську повагу (Мирний, І, 1949, 379).
◊ Во́лос стано́виться (станови́вся, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що В́олос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) ( див. во́лос).
[Михайло:] Волос дибом становиться і здається, неначе за шивороти [коміри] хто і ловить (Котл., II, 1953, 68);
Воло́сся стано́виться (станови́лося, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) ( див. воло́сся).
Кругом темно — хоч око виколи.. У дворі ще було сяк-так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно. Сам не знає чого його картуз лізе угору і волосся на голові становиться дибом (Мирний, І, 1954, 309);
Станови́тися між (помі́ж) ким — те саме, що Става́ти між (помі́ж) ( див. става́ти).
[Марія:] Мені часом здається, що між нами становиться — як це не диво — товариш Леон (Мам., Тв., 1962, 126);
Станови́тися ру́ба — те саме, що Става́ти ру́ба ( див. ру́ба).
Вона ще сьогодні не їла; у роті засхло; зачерствіла паска становилася руба (Мирний, III, 1954, 92);
Станови́тися ца́па (ца́пки) — те саме, що Става́ти ца́па (ца́пки) ( див. ца́па, ца́пки).
Словник української мови (СУМ-11)