становитися

СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати.

[Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? (Мирний, V, 1955, 138);

Йде [Оксана], і ноги не йдуть, і спотикається, і становиться (Кв.-Осн., II, 1956, 459);

— Ну, як воно переться? — питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки. — Так собі. Вода тільки холодна (Тют., Вир, 1964, 127);

Увіходять черниці і, низько вклоняючись гумені, становляться по обидва боки її уряд (Мирний, V, 1955, 72);

— Розійдись! — Становись! — Розійдись! — Становись! Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327);

Вона підозвала [підізвала] одну дівчинку і сказала, щоб вибирали собі пари і становились до кадрилі (Збірник про Кроп., 1955, 30);

Затяг Мина [пісню], становлячись боком, плече об плече, до Марії (Н.-Лев., II, 1956, 112);

Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила (Чуб., V, 1874, 202);

Стали люди жахатись того [постоялого] двора і вже зовсім не становились (Кв.-Осн., II, 1956, 266);

Є тут.. заможня [заможна] козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться (Барв., Опов.., 1902, 242);

— Та що ти, Параско, думаєш з сином робити? ..ти не бач, що він у тебе як стебло те росте, а до діла ні до якого не становиться (Мирний, IV, 1955, 78);

Багато ще святкувалося свят, чимало ярмарок [ярмарків] ще становилося, тільки що удовині діти вже ніколи більш свята такеньки не дожидали і ніколи у ярмарок вже не прохалися (Вовчок, І, 1955, 308);

Хліб було в них печуть тричі на тиждень, а вже за Тихоновим порядком вже тільки двічі, і борошна менш іде; бо Тихон так усе розщитав, щоб якраз на їх сім’ю становилося і нігде щоб ні пилиночки не дівалося (Кв.-Осн., II, 1956, 131);

[Xрапко:] Всякому видно, що я вже старий становлюся (Мирний, V, 1955, 139);

Чи тяжка та важка козацькая зброя Становиться, коню, тобі? (Кост., І, 1967, 48);

Зимно становиться… трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (Олесь, Вибр., 1958, 209);

Галі й самій становилось якось гарно на душі, що її чоловік заробив таку людську повагу (Мирний, І, 1949, 379).

◊ Во́лос стано́виться (станови́вся, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що В́олос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) ( див. во́лос).

[Михайло:] Волос дибом становиться і здається, неначе за шивороти [коміри] хто і ловить (Котл., II, 1953, 68);

Воло́сся стано́виться (станови́лося, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) ( див. воло́сся).

Кругом темно — хоч око виколи.. У дворі ще було сяк-так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно. Сам не знає чого його картуз лізе угору і волосся на голові становиться дибом (Мирний, І, 1954, 309);

Станови́тися між (помі́ж) ким — те саме, що Става́ти між (помі́ж) ( див. става́ти).

[Марія:] Мені часом здається, що між нами становиться — як це не диво — товариш Леон (Мам., Тв., 1962, 126);

Станови́тися ру́ба — те саме, що Става́ти ру́ба ( див. ру́ба).

Вона ще сьогодні не їла; у роті засхло; зачерствіла паска становилася руба (Мирний, III, 1954, 92);

Станови́тися ца́па (ца́пки) — те саме, що Става́ти ца́па (ца́пки) ( див. ца́па, ца́пки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становитися — станови́тися дієслово недоконаного виду ставати розм. Орфографічний словник української мови
  2. становитися — (до праці) братися, взятися, починати, почати, розпочинати, розпочати, порозпочинати, (корабель) кітвитися, закітвитися, накітвитися, покітвитися, укітвитися, (на захист) боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, (на коліна) клячати, клякнути... Словник чужослів Павло Штепа
  3. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що става́ти. [Явдоха(становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?... Словник української мови у 20 томах
  4. становитися — -новлюся, -новишся; мн. становляться; недок., розм. Те саме, що ставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. становитися — става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба. Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  6. становитися — Становитися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Словник української мови Грінченка