становитися

Значення в інших словниках

1. становитися — станови́тися дієслово недоконаного виду ставати розм. Орфографічний словник української мови
2. становитися — (до праці) братися, взятися, починати, почати, розпочинати, розпочати, порозпочинати, (корабель) кітвитися, закітвитися, накітвитися, покітвитися, укітвитися, (на захист) боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, (на коліна) клячати, клякнути... Словник чужослів Павло Штепа
3. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що става́ти. [Явдоха(становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?... Словник української мови у 20 томах
4. становитися — става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба. Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
5. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати. [Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?... Словник української мови в 11 томах
6. становитися — Становитися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Словник української мови Грінченка