ставати

става́ти

стаю, стаєш, недок., стати, стану, станеш, док.

1》 Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати.

|| Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.

Ставати рака (раком, рачки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні та на обидва коліна.

2》 Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи.

|| Приступати до чергування, вартування і т. ін.

|| Взагалі розпочинати трудову діяльність.

Ставати до бою — розпочинати бій, боротьбу.

Ставати на зміну — а) заступати на роботу, виконувану позмінно; б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь.

Ставати на лижі — а) готуватися до ходьби на лижах; б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах.

3》 Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися.

|| Зупинятися (про засоби пересування).

|| Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.).

|| Переставати текти, литися (про сльози).

|| Переставати битися (про серце).

|| Припиняти свій перебіг (про час).

4》 Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.).

|| Переривати якусь роботу, справу, заняття.

|| Перериватися (про роботу, справу, заняття).

|| перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.

Діло не стало (не стане) за ким — чим, на чому — немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі.

За чим [же] діло стало? — уживається в разі потреби з'ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь.

5》 Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.).

|| Утворити нерухомий покрив (про кригу).

6》 Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину).

|| Розміщуватися, розташовуватися певним чином.

|| Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь.

|| Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.).

|| Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети).

Ставати в засідку — займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось.

Ставати на якір (на якорі) мор. — зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем.

Душа стає на місце у кого, чия — хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися.

Ставати між (поміж) ким — а) (про когось) налагодивши стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їхню злагоду, дружбу і т. ін.; б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими.

Стати над душею — не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін.

7》 Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.).

|| Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.

Ставати на квартиру — наймати квартиру для тимчасового проживання.

8》 Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Ставати табором.

9》 Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін.

|| перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.

10》 куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму.

|| за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. Ставати на службу.

11》 Виступати за чи проти кого-, чого-небудь.

|| Повставати, підніматися на боротьбу проти кого-, чого-небудь на захист когось, чогось. Ставати на захист.

Ставати грудьми — мужньо битися, захищаючи кого-, що-небудь.

Стати за своє — намагатися відстояти свої права, переконання і т. ін., не дати скривдити себе.

Стати на поєдинок (на герць) — а) вступити в бій; б) виступити проти кого-, чого-небудь.

12》 У сполуч. з деякими ім. уживається у знач.: починати займати те чи інше становище (щодо кого-, чого-небудь).

Ставати на облік — записуватися в списки певної організації.

13》 перев. перед кимчим. Робитися видним, доступним зорові; поставати.

|| Прибувати куди-небудь особисто (в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом і т. ін.).

|| заст. Приходити, приїжджати куди-небудь.

|| перев. у сполуч. зі сл. в уяві, в пам'яті, в думках, перед очима і т. ін. Привиджуватися, пригадуватися. Ставати перед судом.

14》 перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити.

15》 Виникати, зароджуватися, створюватися.

|| Будуватися, виростати, з'являтися (про будівлі, населені пункти і т. ін.).

16》 Наставати (про час, пору року, погоду, явище і т. ін.).

|| безос.

|| Відбуватися.

|| Сповнюватися (про роки як досягнення певного віку).

Стає на годині — встановлюється тепла, сонячна погода.

17》 у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в наявності, зникати.

Бодай путь-дороги не стало кому — уживається як проклін.

Душі не стало у кого — хтось дуже злякався.

Життя не стало від кого — чого — довелося зазнати великих неприємностей від кого-, чого-небудь.

Лиця не стало на кому — у когось поблідло обличчя від сильних переживань.

18》 у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути.

19》 безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. Скільки стає сили.

Поки стане кого — поки хтось житиме.

20》 Вимагати певних затрат, коштів; обходитися, коштувати.

21》 Уживається як зв'язка у складеному присудку із знач.: а) робитися ким-, чим-небудь.

|| Робитися ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння.

|| Перетворюватися на кого-, що-небудь.

|| за когощо. Заступати, заміняти когось, щось.

|| за кого. Виконувати перев. тимчасово певні обов'язки; б) робитися яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду; в) (безос.) у сполуч. із присудк. сл. і присл. указує перев. на виникнення якогось природного явища, певного стану, почуття і т. ін. в людині. Ставати за основу. Ставати звичкою.

22》 тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати.

23》 тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне дієсл. для творення майб. ч. в знач. дієсл. бути. Ставати до ладу. Ставати у [великій] пригоді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставати — става́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ставати — Вставати, (- волос) настовбурчуватися; (в позу) приймати <�прибирати> що; (до праці) братися, розпочинати що; (під присягу) складати що; (на зміну) заступати; (до помочі) надавати що; (в дорозі) спинятися, зупинятися, (- дощ) припинятися... Словник синонімів Караванського
  3. ставати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
  4. ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (М. Стельмах); – Парасю! – кажу. Словник української мови у 20 томах
  5. ставати — става́ти: ◊ става́ти як пес в сли́вах → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ставати — перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого. Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін. — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Фразеологічний словник української мови
  7. ставати — БУ́ТИ з ор., наз. і (з прийм. з а) знах. в. (як зв'язка в іменному складеному присудку); СТАНОВИ́ТИ, СТАНОВИ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ рідко (із знах. в., при запереченні — з род. в.; синтаксично обмеженіші порівняно з бути); БУВА́ТИ (із знач. Словник синонімів української мови
  8. ставати — Става́ти, стаю́, стає́ш; става́й, -ва́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю!... Словник української мови в 11 томах