ставати
става́ти
стаю, стаєш, недок., стати, стану, станеш, док.
1》 Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати.
|| Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.
Ставати рака (раком, рачки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні та на обидва коліна.
2》 Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи.
|| Приступати до чергування, вартування і т. ін.
|| Взагалі розпочинати трудову діяльність.
Ставати до бою — розпочинати бій, боротьбу.
Ставати на зміну — а) заступати на роботу, виконувану позмінно; б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь.
Ставати на лижі — а) готуватися до ходьби на лижах; б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах.
3》 Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися.
|| Зупинятися (про засоби пересування).
|| Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.).
|| Переставати текти, литися (про сльози).
|| Переставати битися (про серце).
|| Припиняти свій перебіг (про час).
4》 Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.).
|| Переривати якусь роботу, справу, заняття.
|| Перериватися (про роботу, справу, заняття).
|| перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.
Діло не стало (не стане) за ким — чим, на чому — немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі.
За чим [же] діло стало? — уживається в разі потреби з'ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь.
5》 Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.).
|| Утворити нерухомий покрив (про кригу).
6》 Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину).
|| Розміщуватися, розташовуватися певним чином.
|| Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь.
|| Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.).
|| Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети).
Ставати в засідку — займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось.
Ставати на якір (на якорі) мор. — зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем.
Душа стає на місце у кого, чия — хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися.
Ставати між (поміж) ким — а) (про когось) налагодивши стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їхню злагоду, дружбу і т. ін.; б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими.
Стати над душею — не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін.
7》 Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.).
|| Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.
Ставати на квартиру — наймати квартиру для тимчасового проживання.
8》 Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Ставати табором.
9》 Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін.
|| перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.
10》 куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму.
|| за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. Ставати на службу.
11》 Виступати за чи проти кого-, чого-небудь.
|| Повставати, підніматися на боротьбу проти кого-, чого-небудь на захист когось, чогось. Ставати на захист.
Ставати грудьми — мужньо битися, захищаючи кого-, що-небудь.
Стати за своє — намагатися відстояти свої права, переконання і т. ін., не дати скривдити себе.
Стати на поєдинок (на герць) — а) вступити в бій; б) виступити проти кого-, чого-небудь.
12》 У сполуч. з деякими ім. уживається у знач.: починати займати те чи інше становище (щодо кого-, чого-небудь).
Ставати на облік — записуватися в списки певної організації.
13》 перев. перед ким – чим. Робитися видним, доступним зорові; поставати.
|| Прибувати куди-небудь особисто (в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом і т. ін.).
|| заст. Приходити, приїжджати куди-небудь.
|| перев. у сполуч. зі сл. в уяві, в пам'яті, в думках, перед очима і т. ін. Привиджуватися, пригадуватися. Ставати перед судом.
14》 перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити.
15》 Виникати, зароджуватися, створюватися.
|| Будуватися, виростати, з'являтися (про будівлі, населені пункти і т. ін.).
16》 Наставати (про час, пору року, погоду, явище і т. ін.).
|| безос.
|| Відбуватися.
|| Сповнюватися (про роки як досягнення певного віку).
Стає на годині — встановлюється тепла, сонячна погода.
17》 у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в наявності, зникати.
Бодай путь-дороги не стало кому — уживається як проклін.
Душі не стало у кого — хтось дуже злякався.
Життя не стало від кого — чого — довелося зазнати великих неприємностей від кого-, чого-небудь.
Лиця не стало на кому — у когось поблідло обличчя від сильних переживань.
18》 у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути.
19》 безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. Скільки стає сили.
Поки стане кого — поки хтось житиме.
20》 Вимагати певних затрат, коштів; обходитися, коштувати.
21》 Уживається як зв'язка у складеному присудку із знач.: а) робитися ким-, чим-небудь.
|| Робитися ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння.
|| Перетворюватися на кого-, що-небудь.
|| за кого – що. Заступати, заміняти когось, щось.
|| за кого. Виконувати перев. тимчасово певні обов'язки; б) робитися яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду; в) (безос.) у сполуч. із присудк. сл. і присл. указує перев. на виникнення якогось природного явища, певного стану, почуття і т. ін. в людині. Ставати за основу. Ставати звичкою.
22》 тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати.
23》 тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне дієсл. для творення майб. ч. в знач. дієсл. бути. Ставати до ладу. Ставати у [великій] пригоді.
Значення в інших словниках
- ставати — става́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ставати — Вставати, (- волос) настовбурчуватися; (в позу) приймати <�прибирати> що; (до праці) братися, розпочинати що; (під присягу) складати що; (на зміну) заступати; (до помочі) надавати що; (в дорозі) спинятися, зупинятися, (- дощ) припинятися... Словник синонімів Караванського
- ставати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
- ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (М. Стельмах); – Парасю! – кажу. Словник української мови у 20 томах
- ставати — става́ти: ◊ става́ти як пес в сли́вах → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ставати — перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого. Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін. — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Фразеологічний словник української мови
- ставати — БУ́ТИ з ор., наз. і (з прийм. з а) знах. в. (як зв'язка в іменному складеному присудку); СТАНОВИ́ТИ, СТАНОВИ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ рідко (із знах. в., при запереченні — з род. в.; синтаксично обмеженіші порівняно з бути); БУВА́ТИ (із знач. Словник синонімів української мови
- ставати — Става́ти, стаю́, стає́ш; става́й, -ва́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю!... Словник української мови в 11 томах