ставати

СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док.

1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати.

Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (М. Стельмах);

– Парасю! – кажу. Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая (Марко Вовчок);

Самойлов, ставши на весь зріст, з гранатами в обох руках, пішов прямо в двері (О. Гончар);

// Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися.

– Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, .. – аж волосся догори стало (Ю. Збанацький);

Вуса стали сторч (О. Ільченко).

2. Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи.

Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (І. Франко);

– І то правда, – сміхаючись, каже Параска, .. – пора мені вже і до печі ставати, обід вам готувати (Панас Мирний);

Коли .. накаже [начальник експедиції] класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки (О. Гончар);

Докинув [Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав сорочку на собі і став до танцю (М. Коцюбинський);

// Приступати до чергування, вартування і т. ін.

– Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати (О. Гончар);

// Взагалі розпочинати трудову діяльність.

– Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..! (І. Нечуй-Левицький);

Може, піти десь до більшого міста .. Там стати до якої служби (Г. Хоткевич).

3. Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися.

Чоловік не стає, а все далі йде (В. Королевич);

От хтось проти мене спинився... Каже ставати. Стаю (М. Зеров);

– Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці. Маруся аж стала (Г. Хоткевич);

Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (М. Коцюбинський);

// Зупинятися (про засоби пересування).

Тепер не стають пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні ангари (Ю. Яновський);

Баржа стає, прилаштовується до причалу (О. Гончар);

Повозка під'їхала до шибениці й стала (Панас Мирний);

// Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.).

Дощик попійшов [пішов] трошки та й став (Ю. Федькович);

// Переставати текти, литися (про сльози).

Соломія .. перестала плакати. Сльози неначе замерли й стали в її очах (І. Нечуй-Левицький);

// Переставати битися (про серце).

Він розкрив очі .. Серце у його стало, дух замер... (Панас Мирний);

Остап так і одплигнув .. Серце затріпалось в грудях і стало (М. Коцюбинський);

// Припиняти свій перебіг (про час).

Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв [Марусю] .. Все закрутилося в імлі... став час... наступила вічність... (Г. Хоткевич).

4. Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.).

Апаратна востаннє здригнулась і стала (М. Коцюбинський);

І справді сталось, як казали: Вода зійшла – колеса стали (Л. Глібов);

Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє: – Став .. Ішов-ішов і став (О. Довженко);

Фабрика стала;

// Переривати якусь роботу, справу, заняття.

Музики стали .. Всі мовчали (І. Нечуй-Левицький);

// Перериватися (про роботу, справу, заняття).

Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала .. Робота стала (Панас Мирний);

// перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.

5. Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.).

До місця призначення не дійшли [баржі] – стала Волга (з наук.-попул. літ.);

// Утворити нерухомий покрив (про кригу).

Лід став.

6. Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину).

[Любов:] А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце перед сходами на веранду) (Леся Українка);

Роман одсунув трохи стола, став на лаві (І. Нечуй-Левицький);

Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як уміє танцювати і приказувати дід (І. Гончаренко);

// Розміщуватися, розташовуватися певним чином.

Стає [Любов] до Милевського плечима (Леся Українка);

[Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами (І. Франко);

– Спи, спи, Дарино, – рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього (М. Стельмах);

– Коли це йде справник. Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла на себе унтер-офіцерську постать) (М. Коцюбинський);

– Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко перед вами не стали. Все вам не подобається! (О. Довженко);

// Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь.

Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись (О. Гончар);

Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові (А. Головко);

// Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.).

Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Леся Українка);

Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається (Ю. Збанацький);

[Самопал:] Після грози .. стане на небі веселка, райдуга, значить (М. Зарудний);

// Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети).

Стіл тут стане.

7. Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.).

Повезли [хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторо́жу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Т. Шевченко);

– Будемо удень віддихати .. Ніччю більш пройдемо і дальше станемо (Г. Квітка-Основ'яненко);

Надворі почало смеркати. Князь Костянтин звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим дубовим гаєм (І. Нечуй-Левицький);

Збитий з висот, противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку [днювання] (О. Гончар);

// Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь.

Стати в готелі.

8. Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину).

Дівчатка розповідали, як мінялись на очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування вперед радянських військ. – Коли ви були на Тисі, моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави (О. Гончар).

9. Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін.

– На кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко);

// перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.

10. куди, до кого, у кого, з інфін. і без дод., розм. Поступати на роботу, службу по найму.

– То ми й земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли хочеш... Платою не скривдю [скривджу]... (М. Коцюбинський);

Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Панас Мирний);

Саме в ті дні забрали на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам удвох стати на його місце (В. Минко);

// за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь.

– Хіба, – кажу, – ти на літо на степах стаєш за чабана? (І. Нечуй-Левицький);

Пахне так якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла .. в давнину, коли ще хлоп'ям до пана в погоничі на осінь ставав (А. Головко);

– Ви хочете на дяка стати? – спитала мене попадя, узявшись у боки (Марко Вовчок).

11. Виступати за чи проти кого-, чого-небудь.

При спорах про Ваші книжки та ідеї молоді наші українці ставали за Вас проти старих, і то часом досить гостро (Леся Українка);

– Він наш. Покинув службу лиш через мене, він став за мене, тоді як другі... (М. Коцюбинський);

– Сейм став проти вас, князю, – говорив далі пан Дзержинський (І. Нечуй-Левицький);

// Повставати, підніматися на боротьбу проти кого-, чого-небудь на захист когось, чогось.

Війни чека безсила лють, А сильні всі – за мир стають (Т. Масенко);

Не поборов страшної муки Борець хоробрий: все хотів Знять догори ослаблі руки, Востаннє стати на катів (П. Грабовський);

У мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (В. Самійленко).

12. У сполуч. із деякими ім. уживається із знач.: починати займати те чи інше становище (щодо кого-, чого-небудь).

Стати на перше місце в змаганні.

13. перев. перед ким – чим. Робитися видним, доступним зорові; поставати.

Росли скелі і блідли. Повитягались .. шпилі, обділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, одяглися в різьбу – і став перед нами острів із моря (М. Коцюбинський);

// Прибувати куди-небудь особисто (в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом і т. ін.).

– Чи достойна ж я перед таким лицем стати і чи осмілюся йому яке слово сказати? (Г. Квітка-Основ'яненко);

// заст. Приходити, приїжджати куди-небудь.

[Гостомисл:] Будьте всі готові до дороги, Бо рано в Києві нам треба стати (І. Франко);

// перев. у сполуч. зі сл. в уяві, в пам'яті, в думках, перед очима і т. ін. Привиджуватися, пригадуватися.

Ось перед панею стає виразно старий панський двір (І. Франко);

Ставав легінь перед очима, як живий (Г. Хоткевич);

Усе, що пережили вони за цих кілька день, ставало тепер їм перед очима, як на долоні (М. Коцюбинський);

Аниця в гадках стала (Л. Мартович);

В мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима (А. Головко).

14. перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити.

Не за нас стало, не за нас і перестане (Номис);

– А що! таки по-моєму стало! – сказала Настя (І. Нечуй-Левицький);

На все своя пора, прийшла пора й на Ганну. Як каже приказка стара, що мусить статись – стане (П. Дорошко).

15. Виникати, зароджуватися, створюватися.

Стала слава, стала й слава, Стали й поговори Да на тую дівчиноньку, Що чорнії брови (з народної пісні);

– А тепер яке лихо стало?.. Ох! Сьогочасне лихо (Панас Мирний);

[Сидір Свиридович:] Скажіть ви мені, чи не чули ви там од вчених людей, чого-то тепер на світі стала така дорожнета [дорожнеча]? (І. Нечуй-Левицький);

// Будуватися, виростати, з'являтися (про будівлі, населені пункти і т. ін.).

Де був колись бір, стало велике село Бірки (Панас Мирний);

Ти принцесою зробилась, Замість хати замок став (Леся Українка).

16. Наставати (про час, пору року, погоду, явище і т. ін.).

Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]!.. Стали жнива – й серпом як косою (Панас Мирний);

Зима в нас того року стала зразу (М. Коцюбинський);

Накладали [пани] велику пеню на того, хто пропускав у жнива дні. Стала знов маленька панщина (І. Нечуй-Левицький);

– Ото як стала Німеччина, то вони що? В партизани (О. Довженко);

// безос.

То мороз сковував висушене суховіями поле, то опівдні ставало на відлигу (з газ.);

Стало на обід, змій і каже: – Піди ж ти, хлопче, та принеси вола, будем обідать варити (з казки);

// Відбуватися.

– Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (І. Нечуй-Левицький);

То було В містечку Корнині, уже давненько. Щочетверга там ярмарок ставав (М. Рильський);

// Сповнюватися (про роки як досягнення певного віку).

– Як стало тому хлопцеві 16 років, вступив він до тої партії, до якої належав і його батько (І. Цюпа);

Скільки там, каже, мого віку лишилося, коли .. мені тридцять два? Як сорок літ стане, всяка жінка зів'яне (І. Муратов).

17. у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в наявності, зникати.

Поплив човен в синє море, А воно заграло, – Погралися гори-хвилі – І скіпок не стало (Т. Шевченко);

Де ж вона [цариця]? А глянь навкіл – Як у нас царів не стало, Так її мов не бувало (Л. Первомайський);

Батьки .. потроху споживали те розпарене жито. Через кілька днів не стало й цього добра (М. Стельмах);

Вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини (М. Зеров).

18. у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути.

Настане час – не стане й нас (прислів'я);

Йосипа твого не стало, І ти, як палець той, осталась Одна-однісінька! (Т. Шевченко);

Вмер мій батько. І брата не стало. Сплять вони під хрестом край села... (В. Сосюра);

Незабаром горобенят не стало: валялися тільки одні головки та тулубці... (Панас Мирний).

19. безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати.

Василина заробляла стільки, що ставало наймати плуга (Л. Мартович);

Кому не ставало місця, той сідав просто на долівці (О. Кониський);

Останніми часами слабую, ледве стає енергії і сил на службову роботу (М. Коцюбинський);

– Я не знаю, чи багато його напікати? – Щоб стало, – одказав він (Панас Мирний);

Їздячи по чужих краях, Мільтон бачив багато такого, що стало йому на весь вік згадувати (Леся Українка);

– Яка там наша жіноцька доля? Топи, вари, плаття пери, воду носи, ще й на поле ходи; не стане часу вигадувати якісь витребеньки (І. Нечуй-Левицький).

20. Вимагати певних затрат, коштів; обходитися, коштувати.

– Сімдесят карбованців весіллє [весілля] стало (Ганна Барвінок);

Вона почала міркувати вголос, скільки трудоднів стала їм нова хата, тобто – скільки мусять за неї одробити трудоднів (Ю. Яновський).

21. Уживається як зв'язка у складеному присудку із знач.;

// Робитися ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння.

– Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? – сказав Воронцов Хаєцькому .. – Стаю, товаришу замполіт, стаю!.. (О. Гончар);

Скінчивши Академію і ставши справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати рідний край (Панас Мирний);

// Перетворюватися на кого-, що-небудь.

Спадав [перелесник] летючою зорею в хату, А в хаті гарним парубком ставав (Леся Українка);

Переночував під мостом та неначе й сам чортом став, коли од мене люде одхрещуються (І. Нечуй-Левицький);

[Ольга:] Видасть батько заміж за якогось Риндю... Ти послухаєш батька. [Світлана:] Ні. [Ольга:] Це ти зараз така хоробра, а як дійде до цього – ягням станеш (М. Зарудний);

// за кого – що. Заступати, заміняти когось, щось.

– Йому я стану за дитину (Т. Шевченко);

Голосила Соломія .. – Ой мамо моя! станьте ж хоч ви їм за рідну матір (І. Нечуй-Левицький);

– Навіть піаніну [піаніно] вивіз [Данько]. Курям за сідало стала (М. Стельмах);

// за кого. Виконувати перев. тимчасово певні обов'язки.

– Часом стаю й за перепічайку та бублейницю: печу та продаю паляниці та бублики (І. Нечуй-Левицький);

Через це [малий зріст] його неохоче приймали грати в футбол. Йому .. доводилося ставати за суддю (І. Багмут).

22. тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати.

Стали мати гірко плакати (Марко Вовчок);

До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Леся Українка);

Аж ось стали хмарки збиратися... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Минуло їй п'ятнадцять літ. Вона тільки-тільки що стала розпускатися (Панас Мирний);

Стали спускатися [Гнат і кінь] в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям (Григорій Тютюнник).

23. тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне дієсл. для творення майб. ч. в знач. дієсл. бути.

[Грицько:] Лука Семенович! Я хоч і мужицюга, як ви кажете, а от так по-мужичому не стану робити (Панас Мирний);

– Гулі мені припини, моду яку взяв..! Станеш хліб заробляти, тоді й волочись, а доки мій жереш – дзуськи! (Григорій Тютюнник);

– Мав би вас оце відрядити куди слід .. Одначе ні. Не стану робити цього (О. Гончар);

// ірон.

– Та йди вже в двір, – сердито одказала вона, з нетерплячкою. – Стану я під двором розмовляти... (Панас Мирний).

Бу́ти / ста́ти пору́кою див. бу́ти;

Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на перешко́ді див. бу́ти;

Вихо́дити (става́ти) / ви́йти (ста́ти) на старт див. вихо́дити;

Іти́ (става́ти) до лав а́рмії див. іти́;

Іти́ (става́ти) / піти́ (ста́ти) до шлю́бу див. іти́;

На ко́го (що́) став схо́жий див. схо́жий¹;

(1) На носки́ става́ти (спина́тися і т. ін.) / ста́ти (зіп'ясти́ся і т. ін.) <�Става́ти / ста́ти на па́льці (навшпи́ньки)> – ставати, спираючись на передню частину ступні; навшпиньки ставати (стати, спинатися і т. ін.).

Він стояв під насипом, зіп'явшись на носки, сердитий, знервований (О. Гончар);

Ставала [Маруся] на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба (Г. Хоткевич);

Навшпиньки стаючи, витягуючи шию, Навіщо дивишся так пильно, Єреміє..? (М. Рильський);

Нема́є (не ста́не) мо́чі див. нема́;

Обступа́ти (обступи́ти, става́ти, ста́ти і т. ін.) обло́гою див. обступа́ти;

Опуска́тися (става́ти, схиля́тися, устава́ти, преклоня́ти і т. ін.) / опусти́тися (ста́ти, схили́тися, уста́ти, преклони́ти, упа́сти і т. ін.) на колі́на (навко́лішки) <�Схиля́ти / схили́ти колі́на> див. опуска́тися;

(2) Става́ти і т. ін. / ста́ти і т. ін. під чию – добровільно приєднуватися до кого-небудь, визнаючи його владу, керівництво.

Дрібні шляхтичі поприставали до його війська, ставали під його руку, щоб оборонятись од козацьких загонів (І. Нечуй-Левицький);

(3) Става́ти / ста́ти в за́сідку (за́сідкою, за́сідками) – займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось.

Темрява насувається й насувається... Коли ми нарешті стаємо в засідку під прибережним очеретом, уже не видно качиних зграй (М. Рильський);

Причаїлись з гирлигами в руках Оленчук і Кулик. Вигідну зайняли .. позицію. Так у таврійських селах стають засідками на вовків та лисиць (О. Гончар);

(4) Става́ти / ста́ти го́пки:

а) ставати на задні ноги, ставати дибки (перев. про коней).

Аж стрибнув кінь, щоб гопки стати (Іван Ле);

б) (перен.) різко виявляти незгоду, протест.

Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький);

– Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим, – хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський);

(5) Става́ти / ста́ти до бо́ю – розпочинати бій, боротьбу.

Стрепенулось чумацтво... Метнулось до возів по дрюччя – і стало до бою... (М. Коцюбинський);

Іван Барвінок потонув у Баренцовому морі .. разом з своїм маленьким, відчайдушно хоробрим корабликом, що відважно став до бою з могутнім фашистським рейдером (П. Загребельний);

(6) Става́ти / ста́ти до робо́ти (пра́ці) – розпочинати роботу.

[Перший:] Чом же тії двоє до праці не стають? [Четвертий:] Вони сумують (Леся Українка);

Іван оглядався на Гриця і Семена .. – Тепер їм треба до праці ставати, порати вільну землю (Ю. Яновський);

(7) Става́ти / ста́ти до розмо́ви (до бе́сіди, на розмо́ву, на бе́сіду) – починати розмову, бесіду з ким-небудь.

Стрінувшись з парубками, вона не ставала з ними на довгу бесіду, не п'ялила очей у їх лице (Панас Мирний);

(8) Става́ти / ста́ти за осно́ву (осно́вою) чого – бути (стати) головним, визначальним елементом у виникненні, створенні чого-небудь.

Матеріалів, що могли б лягти в основу [фільму], .. було недостатньо (О. Довженко);

Пушкін бачив .. втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів... Цей епізод став, як відомо, за основу поеми “Братья-разбойники” (М. Рильський);

(9) Става́ти / ста́ти на го́лову (на ру́ки, на ла́пи і т. ін.) – переносити вагу тіла на голову, руки, лапи і т. ін., спираючись на них.

Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє .. і, ставши на голову і руки, почав угорі вибирати [перебирати] ногами (Панас Мирний);

– Я побіг по кімнаті, бо не люблю сидіти, і почав плигати через стільці .. У тебе м'який килим на долівці, і я спробував стати на руки (Ю. Яновський);

Собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан (О. Гончар);

(10) Става́ти / ста́ти на змі́ну:

а) заступати на роботу, виконувану позмінно.

Гуде над шахтою гудок. Шахтар стає на зміну (Н. Забіла);

б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь;

(11) Става́ти / ста́ти на кварти́ру – наймати квартиру для тимчасового проживання.

Стали [солдати] на кватирю [квартиру] на другу ніч (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Чи не можна б нам стати до вас на квартиру? – звернувся до пана Архип, скидаючи картуза і вклоняючись (С. Добровольський);

(12) Става́ти / ста́ти на ковзани́ (лід):

а) готуватися до ковзання на ковзанах;

б) починати займатися ковзанярським спортом;

(13) Става́ти / ста́ти на ли́жі:

а) готуватися до ходьби на лижах.

Підганяє він розвідників. Вони стають на лижі (Григорій Тютюнник);

– Стати на лижі, – пошепки переказали один одному бійці (Я. Качура);

б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах.

Стати на лижі так і не довелось: протягом зими снігу майже не було (О. Гончар);

(14) Става́ти / ста́ти на ні́жки – починати ходити (про дитину).

Давно колись, у Овручеві, коли знаєте, народивсь хлопчик Остап і, як тільки став він на свої ніжки, зараз пішов по Овручеві (Марко Вовчок);

(15) Става́ти / ста́ти на о́блік – записуватися в списки певної організації (про військовозобов'язаних, членів партії і т. ін.).

Треба ставати на облік, одержувати паспорт, прописуватись (П. Дорошко);

(16) Става́ти / ста́ти на по́па́с (по́па́сі) – зупинятися для випасання коней, волів під час подорожування.

Ой, йшли чумаки з України, Стали на попасі край долини (П. Чубинський);

(17) Става́ти / ста́ти на робо́ту – влаштовуватися працювати у кого-небудь, десь.

Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І. Нечуй-Левицький);

Шура стала на роботу в один з мінських госпіталів (О. Гончар);

(18) Става́ти / ста́ти на слу́жбу (заст. у слу́жбу) – влаштовуватися десь служити, працювати.

– Ставай з тіткою на службу (І. Нечуй-Левицький);

– Він став у службу, заробив грошей, купив хату (Панас Мирний);

(19) Става́ти / ста́ти на ча́ти:

а) починати охорону чогось.

Ставай, вартовий, без вагання на чати! (Леся Українка);

– Ми з матір'ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив (Л. Первомайський);

б) (риторичне) починати щось відстоювати, захищати загальні здобутки, досягнення і т. ін;

(20) Става́ти / ста́ти під прися́гу – присягати на вірність кому-, чому-небудь.

– Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (З. Тулуб);

(21) Става́ти / ста́ти по́руч з ким:

а) ставати рівним, однаковим з ким-небудь.

– Давайте нам літературу. Давайте Байронів, Шекспірів, Гете!.. й ми станемо поруч із іншими, ми увіллємось в сім'ю культурних народів, – кричав Джіафер, загрітий суперечкою (М. Коцюбинський);

б) приєднуватися до кого-небудь у боротьбі, важкій праці тощо; разом з ким-небудь брати участь у чомусь;

(22) Става́ти / ста́ти ра́ка (ра́ком, ра́чки) – зігнувшись, спиратися на обидві долоні і на обидва коліна.

З Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно. Всі були слабі, .. тільки я та один грек, та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно, їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на .. палубі (М. Коцюбинський);

Впав [фельдшер], потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Ю. Яновський);

(23) Става́ти / ста́ти ста́ном – розташовуватися табором.

Вже переможці стали станом В долині красній та розкішній (Леся Українка);

Остряниця рушив далі й став станом за Лубнами над Сулою (І. Нечуй-Левицький);

(24) Става́ти / ста́ти ца́пки – те саме, що Става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па) (див. става́ти).

Осадив [Наливайко] білокопитого коня, що той аж цапки став (Іван Ле);

Вона [зима] не хотіла скоритися: ставала цапки, мела лютою хурделицею.., передчуваючи свій неминучий кінець (Г. Епік);

Улянка часто спостерігала, як два величезні жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю (О. Донченко);

(25) Ста́ти в строк заст. – найнятися на певний період.

– Не станемо в строк – поденно десь підемо... (О. Гончар);

(26) Ста́ти до спі́лки з ким – приєднуватися до гурту.

[Цісар (до чотирьох князів):] Із вами чотирма до спілки я стаю, Щоб правити в дому, в дворі і всім краю (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете); (27) Ста́ти мов (як і т. ін.) паль – заклякнути, стати непорушно (від страху, відчаю, здивування і т. ін.).

Приведена стала, мов паль. Чи страх обезсилив, чи жаль? (І. Франко); (28) Ста́ти на перепо́ні – перешкодити кому-небудь.

Про них [Лукію і Дорошенка] ходять чутки, що в молодості щось між ними було, але чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися, так і носять свою любов (О. Гончар); (29) Ста́ти на платфо́рму чого – те саме, що Стоя́ти на платфо́рмі (див. стоя́ти); (30) Ста́ти на покі́с – почати косити.

Йонька забрів із косою в густу траву і, поплювавши в руки, став на покіс (Григорій Тютюнник); (31) Ста́ти о́чертом – стати в коло (колом).

Вони стали очертом і вже нетерпляче чекали на козакове слово (П. Панч); (32) Ста́ти під ху́ру, заст. – найнятися перевозити вантажі.

– Оце, Насте, я став під хуру в одного купця (І. Нечуй-Левицький); (33) Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) – з'явитися, входячи в якесь приміщення.

У дверях стала висока дівчина у свіжому вінку (Марко Вовчок);

Вона увійшла у сіни і стала на дверях, що вели у кухню (Панас Мирний);

Двері рипнули, й гість став на порозі (М. Коцюбинський);

Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко); Стоя́ти (розташо́вуватися) / ста́ти (розташува́тися) бівуа́ком (бівако́м, на бівуа́к, на біва́к, на бівуа́ку, на біваку́) див. стоя́ти; Стоя́ти (сиді́ти) / ста́ти (ста́нути, зупини́тися і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) прику́тий (прику́та, прико́ваний, прико́вана) [до мі́сця, до стовпа́ і т. ін.] див. стоя́ти; Та́бором (ко́шем) стоя́ти (става́ти, розташо́вуватися і т. ін.) / ста́ти (розташува́тися) див. стоя́ти.○ (34) Става́ти (підніма́тися) / ста́ти (підня́тися) на за́хист кого, що – заступатися за кого-, що-небудь, захищати від посягань, нападу і т. ін.

Поліна Дронова миттю підвелася і відштовхнула есесівку, ставши на захист безсилої жінки (А. Хижняк);

Замула був неправий: глухий закут цей був людним, піднятися на захист греблі в годину небезпеки є кому (І. Волошин);

В 1648 році повстання перекинулося з Запорозької Січі на всю Україну. Весь український народ став на захист своїх зневажених прав (О. Довженко);

На землі є один праведний гнів, одна праведна лава – та, що стає на захист вітчизни (Ю. Мушкетик);

А захоче образити чи скривдити хтось, Євпраксія горою стає на захист (Д. Міщенко);

Ми вже досить дорослі, аби стати на захист України в найгірший для неї час! (Ю. Покальчук).

◇ [Аж] воло́сся (во́лос, чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, стає́, лі́зе і т. ін.) / підні́меться (вста́не, ста́не, полі́зе і т. ін.) [вго́ру (догори́, ди́бом, ду́бом, сторч і т. ін.)] див. воло́сся; [Аж (і)] не́бу (рідко не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко див. жа́рко; (35) Бода́й путь-доро́ги не ста́ло кому – уживається як проклін.

Ох, бодай вам путь-дороги не стало, панове ляшки, за мою кривду тяжку... (Д. Бедзик); Бу́ти / ста́ти і́грашкою у рука́х див. бу́ти; Бу́ти / ста́ти тягаре́м див. бу́ти; Бу́ти / ста́ти у вазі́ див. бу́ти; Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <�Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги> див. бу́ти; Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці див. бу́ти; В голові́ кебе́та догори́ дри́ґом ста́ла див. кебе́та; (36) Воло́сся дро́том стає́ (д) див. во́лос; (37) Воло́сся сторч ста́ло (д) див. во́лос; Все стає́ / ста́не на своє́ мі́сце (на свої́ місця́) див. весь¹; Вступа́ти (ступа́ти, става́ти) / вступи́ти (ступи́ти, ста́ти) на шлях (на доро́гу, на сте́жку) див. вступа́ти¹; Душа́ ста́ла на мі́сце див. душа́; (38) Душі́ не ста́ло у кого – хто-небудь дуже злякався.

– Чого ж, – каже [Кирило Тур], – ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш); (39) Життя́ не ста́ло від кого – чого – довелося зазнати великих неприємностей від кого-, чого-небудь.

Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили [з арешту] (М. Коцюбинський); За чим ді́ло ста́ло? див. ді́ло; І (й) слі́ду нема́ (нема́є, не ста́ло) див. нема́; (40) [І] ро́зуму (кебе́ти) не стає́ (не ста́ло, не ста́не) у кого – не вистачає (не вистачило, не вистачить) у кого-небудь знань, уміння, здібностей.

– Іди, тебе обрали на кошового!.. – Та в мене і розуму не стане на таке діло, – відступив трохи Кирдяга (О. Довженко);

[Маруся:] Кажіть, чого єсте прибули до нас? [Ярема:] Од пана. [Хома:] Цить! Не так треба. [Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров);

Іти́ / піти́ з ху́рою <�Става́ти / ста́ти під ху́ру> див. іти́;

Іти́ / піти́ під суд (на суд) <�Става́ти / ста́ти пе́ред судо́м (на суд)> див. іти́;

Іти́ (става́ти, виступа́ти і т. ін.) / піти́ (ста́ти, ви́ступити і т. ін.) на прю див. іти́;

(41) Й о́чі ро́гом ста́ли (д) див. о́ко¹; Кілко́м стоя́ти / ста́ти див. стоя́ти;

(42) Ко́зубом ста́ти – дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо).

Поки до санок дійшов [о. Гервасій], підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький);

Лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло див. нема́;

На путі́ стоя́ти / става́ти див. стоя́ти;

Не вистача́є (не стає́) / не ви́стачить (не ста́не) ду́ху див. вистача́ти;

Не зна́ти, де ста́ти [сі́сти] див. зна́ти;

Не зна́ти, на яку́ ступи́ти (ста́ти) див. зна́ти;

Нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т. ін.) і слі́ду див. нема́;

Нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т. ін.) життя́ див. нема́;

Не той став; Не та ста́ла див. той;

Ні (а́ні́) сі́сти ні (а́ні́) ста́ти див. сіда́ти;

Ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де див. ступа́ти;

Перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки див. перехо́дити;

Поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) див. поверта́тися¹;

По́ки ста́не див. по́ки;

Свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли) <�Сто свічо́к в оча́х засвіти́лося> див. сві́чка;

(43) Става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) / ста́ти (звести́ся, підня́тися і т. ін.) [на] ди́бки (рідко [на] диби́) <�Става́ти / ста́ти ста́вма>:

а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги (про тварин).

Булані від несподіванки з хропінням звелися на диби, скрутилися і рвонулись на зруб (М. Стельмах);

Кінь звивається дибки, гарцює (І. Сенченко);

Їдуть вершники: почесна варта чи що б то? Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник);

Здоровезний пес рвався на цепу, дибки ставав, сікаючись до прибулих у двір (А. Іщук);

І кінь вороний його ставма ставав, І барсом пораненим раптом стрибав (М. Рильський);

б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.).

Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом підіймалися з землі і майже цілі ставали на диби (О. Гончар);

в) (перен.) настирливо не погоджуватися з чим-небудь, протестувати.

Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Ірина Вільде);

* Образно. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник – перед хазяїном, .. все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний);

Здіймався .. вітер, туману вже не було, море ставало дибки, загрожуючи малим суднам (О. Донченко);

(44) На мо́ві ста́ти з ким – поговорити з ким-небудь;

(45) На порі́ ста́ти – досягти, дійти зрілого віку, коли можна одружуватись (перев. про дівчину).

Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала... (Т. Шевченко);

Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний);

Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко);

Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар);

– Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі – шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато... (Є. Гуцало);

Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко);

На порі́.

От уже у нас і донечка на порі (М. Старицький);

(46) На стану́ ста́ти, заст.:

а) вирости, змужніти.

Став на стану – ні в лавці, ні к столу (прислів'я);

На стано́чку ста́ти.

А коли я вже велика на станочку стала, Тепер же я та до серця каждому [кожному] припала (Коломийки);

б) набратися сил, поліпшити здоров'я, відновити колишнє самопочуття.

Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Б. Грінченка);

(47) На то́му (тім) [і] ста́ти – зупинитися на якомусь конкретному рішенні.

– Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде в найми (М. Коцюбинський);

(48) На чім би не ста́ло – за будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково.

– Задача наша бойова така – розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко);

(49) Ненадо́вго ста́не кого – хтось недовго витримуватиме завелике навантаження, напруження і т. ін.

[Маринка:] Ви ж не шануєте здоров'я свого: так тратити сили .. Для чого ж? Так же вас ненадовго стане! (М. Старицький);

(50) Поча́тком кінця́ става́ти / ста́ти – приводити до загибелі, до знищення чого-небудь.

В трюмі з'явилася вода. Терм вчасно її помітив і зразу почав лагодити тріщину, яка могла стати початком кінця (З. Тулуб);

(51) Со́вісті ста́ло (стає́, хвати́ло, хвата́є) у кого – хтось не соромиться робити що-небудь негоже.

– Додому повертаюсь тільки з людьми. Так хватило ж у Гервасія совісті – і до хати прителющився (М. Стельмах);

(52) Става́ти на двох ла́пках – бути готовим виконати будь-які бажання, чиї-небудь прохання; прислужувати, підкорятись чиїйсь волі, владі; служити комусь.

– Цуцик ти, цуцик, – думає. – На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти... (А. Тесленко);

(53) Става́ти на коту́рни – вважати себе у чому-небудь вищим від інших, занадто підносити себе, поводитися гордовито, пихато; величатися.

Я ніколи не хотів ставати на котурни, ані щадити себе (І. Франко);

(54) Става́ти (перехо́дити) / ста́ти (рідко ста́нути, перейти́) на бік (на сто́рону) кого, чого, на чий (чию) – поділяти чиї-небудь думки, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником.

У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (з усн. мови);

Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович);

В 1863 р. вони [деякі польські пани] станули на бік Росії і полягли під її прапором (Леся Українка);

В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік .. повсталих мас (О. Гончар);

(55) Става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба – рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь.

Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський);

(56) Става́ти / ста́ти в оборо́ну кого, чого – заступатися за кого-, що-небудь; обстоювати, захищати когось, щось.

Мама давніше було завжди брала Юзю під свою оборону (Леся Українка);

Груня стала в оборону чоловіка, що не вміє кривить душею (К. Гордієнко);

(57) Става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким – чим – досягати певного рівня, дорівнювати чомусь.

Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями .. передової поезії (із журн.);

Пимоненко ..став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (із журн.);

(58) Става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію) – удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось.

Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача – тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора (Ю. Щербак);

Вірші Василя Глотова – прості, задушевні, щирі... Читаючи їх, поет не стає в позу (з газ.);

[Степан Демидович:] Так вам прочитати [вірші]? [Писар:] Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко);

Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко);

Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський);

(59) Става́ти / ста́ти в ряди́ чого – займати відповідне місце в якій-небудь організації, групі;

(60) Става́ти / ста́ти в хвіст (хвості́) – ставати в кінець черги, позаду всіх.

Віталій .. вирішив узяти книжечку в клубній бібліотеці. Він прийшов туди після зміни, став у хвості досить довгої черги (І. Муратов);

(61) Става́ти / ста́ти грудьми́ за кого – що, проти кого – що – самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за когось, щось.

Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар);

Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав – доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький);

А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра);

Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде);

(62) Става́ти / ста́ти до сті́нки – йти на розстріл, на страту.

Я до стінки знову стану – обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра).

(63) Става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом) – підніматися догори, сторч.

Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка);

А ось Іван .. має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович).

◇ (64) Става́ти / ста́ти дубала́ – підніматися догори ногами; займати вертикальне положення.

Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подриґав ногами (С. Васильченко);

“Тормознув” той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник);

(65) Става́ти / ста́ти між кимсь.:

а) заважати кому-небудь в чомусь.

[Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч .. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка);

[Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний);

б) ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т. ін.

Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський);

(66) Става́ти / ста́ти на я́кір – зупинятися, розташовуватися де-небудь.

Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (з газ.);

(67) Става́ти / cта́ти під [шлю́бний] віне́ць <�Стоя́ти / посто́яти під вінце́м> з ким і без дод. – обвінчатися, одружитися.

– Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський);

Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець – традиція ця була тоді ще міцна, – місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник);

Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок);

Перед її очима встала найважніша хвилина в житті жінки, хвилина, коли вона стає під шлюбний вінець (Н. Кобринська);

Кожній хочеться, щоб їй дружки .. весільних пісень проспівали, .. щоб в церкві на очах у всіх під золотим вінцем постояти (Грицько Григоренко);

(68) Става́ти / ста́ти – слух і зір – починати дуже уважно прислухатися й придивлятися.

Дівчина притаїла подих і стала – слух і зір (А. Головко);

(69) Става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па) – чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось.

[Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка);

(70) Става́ти / ста́ти што́рцом – підніматися; ставити (стати) вертикально.

А там он уже з двадцять кльоців переплелося і збилося в один клубок. І лізуть стіною, з громом розлітаються, гепнувши цілою силою об скалу, і котяться в шаленім нестримнім бігу, підскакуючи, стаючи шторцом, вертячися, й ревучи, і гримлячи (Г. Хоткевич);

(71) Става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу) – втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності.

Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний);

[Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада);

(72) Става́ти у фронт – ставати виструнчившись, навитяжку.

* Образно. Міста, мов зранені, але нескорені воїни, ставали у фронт, і в честь їхнього визволення салютувала Москва (І. Цюпа);

(73) Ста́ло / става́ло на годи́ні – встановилася тепла, сонячна, суха погода.

Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (О. Гончар);

Коли вже стало на годині, мадонна Берітола сіла на корабель разом із Куррадом та його жінкою (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(74) Стає́ / ста́не на пого́ді (пого́ду) – встановлюється добра погода.

– Може, на погоді стане, – подумав Гамара (з наук. літ.);

У Забужжі було повно сонця, воно бриніло, тремтіла далека лісосмуга, і хотілось вірити, що стане на погоду (з газ.);

(75) Ста́ло (ста́не) сумлі́ння у кого – хтось не соромиться робити що-небудь негоже.

[Єпископ:] Коли сумління стане – хай втікають [бранці] (Леся Українка);

(76) Ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на [свої́ (вла́сні, рі́вні)] но́ги:

а) підрости; зробитися дужим, самостійним.

Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін);

– Дай Боже. Ти не гнівайся... Я не борець... Прибили нас, поламали... – Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук);

Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко);

Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний);

Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко);

Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук);

б) видужати, поправитися після хвороби.

– Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму – в рідній хаті швидше на ноги станеш... (О. Гончар);

– І справді, чому б вам не залишитися в нас... – Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. – Через два тижні поправиться (І. Цюпа);

Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде);

– А що пан твій Петрусь? Як мається? – Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш);

в) переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися.

Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський);

Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало, – про те нині нема що й думати (І. Франко);

Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко);

Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко);

Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах);

Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний);

г) досягти певного рівня розвитку; зміцнитися.

Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук);

Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплім затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук);

Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти .. владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (із журн.);

(77) Ста́ти за своє́ – намагатися відстояти свої права, переконання і т. ін., не дати скривдити себе.

Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б'є і б'є, біді не піддається, таких, що стане за своє, так вже свого доб'ється (П. Дорошко);

(78) Ста́ти люди́ною – зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки.

Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив... (О. Гончар);

(79) Ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким – зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь.

З майором Хаєцький став на близьку ногу ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар);

// з чим. освоїтися з чим-небудь, оволодіти чимсь.

Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс);

(80) Ста́ти на ге́рць з ким – чим і без дод. – мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь.

Ще б пак, на такому коні у вогонь і в воду сягнеш не задумуючись, на такому з самим сатаною станеш на герць (Д. Міщенко);

Сірко подумав: зараз запорожці до військових вправ мало охочі, може, стали на герць з перепою? (Ю. Мушкетик);

Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (із журн.);

(81) Ста́ти на ножі́ з ким – загострити взаємини з ким-небудь.

З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору.., став [учитель] “на ножі”, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко);

Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Яків Баш);

(82) Ста́ти на одну́ лі́нію з ким – уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь.

[Степан:] А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук);

(83) Ста́ти на переме́ті – те саме, що Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на перешко́ді (див. перешко́да).

Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів, чи не знайдеться чого, щоб випровадити з управи члена, котрий, як він боявся, міг стати йому на переметі (Панас Мирний);

(84) Ста́ти на при́колі – причалити.

Живців, нарешті, досить у відрі. Куди ж пливти, де стати на приколі? (М. Рильський);

(85) Ста́ти на шлях чого – обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо;

(86) Ста́ти / става́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді (рідше наго́ді) кому і без дод.:

а) допомогти кому-небудь; виручити когось.

Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник – страх (О. Довженко);

– Слухай, Кириле, – каже чорт, знявши шапку і вклонившись, – поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко);

– Рости, моя дитино, – було їй каже вона, – рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко);

б) прислужитися допомогти кому-небудь.

[Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький);

Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня [сьогодні] вони стануть! (Т. Шевченко);

Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська);

При проведенні презентацій велике значення надають ефекту спілкування, його культурі, тому знання правил риторики тут стає у нагоді (з навч. літ.);

Вивчення закономірностей художнього мислення стане у нагоді не тільки мистецтвознавству (із журн.);

в) виявитися потрібним, необхідним, пригодитися для чого-небудь.

– Поживеш – побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький);

Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: – Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.);

[Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький);

– А мені, браття, дайте різну кузнь.., кувадла та молоти. Вам воно ні до чого, мені будуть у нагоді (С. Скляренко);

(87) Ста́ти / става́ти до ла́ду – розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т. ін.).

У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (із журн.);

(88) Ста́ти / става́ти на рушнику́ перев. з ким. – взяти шлюб, одружитися.

– Ми дякували, а він: “Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашою кралею стану” (П. Куліш);

Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко);

[Химка:] Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали... (Панас Мирний);

На рушничку́ ста́ти.

Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр.. пісні..);

Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов);

На рушники́ ста́ти.

Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов);

– Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш... – Привітної усмішки, – шепотів козак, не випускаючи плечей удови .. – І ходімо до церкви, станемо на рушники (М. Лазорський);

(89) Ста́ти / става́ти пе́ред я́сні́ о́чі чиї, кого, перев. ірон. – з'явитися, постати перед ким-небудь, прийти до когось.

Коли покличуть до вельмож .. та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш, – шкода, не тернівки, її там не роблять, не вміють, – а простої “сивухи” (М. Лазорський);

– Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (з газ.);

(90) Ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого – виступати на чиємусь боці (у боротьбі, змаганні і т. ін.).

Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то .. виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар);

Ста́ти / стоя́ти [кі́сткою (як кі́стка, рідко го́стрим ноже́м)] попере́к (рідко впо́перек) го́рла (у го́рлі) див. стоя́ти;

(91) Ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому – зробитися, виявитися перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети.

Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе... Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський);

[Батура:] Я випадково став їм на дорозі... Треба зійти... (О. Корнійчук);

– То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов);

– Ні, слухай, Трохиме, – спираючи ложку на край листка, заговорив .. Андрій. – Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко);

Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський);

(92) Ста́ти / стоя́ти стовпо́м:

а) зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо).

Писарі у війську .. сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть, – їм однакова робота (Нар. опов.);

Курява на дорозі стояла стовпом (з усн. мови);

б) (тільки док.);

Ста́ти стовпо́м раптово застигнути нерухомо (від здивування, збентеження і т. ін.).

Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький);

Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький);

(93) Ста́ти цу́бом – заклякнути, закостеніти (від холоду).

Руки цубом стали на річці (Сл. Б. Грінченка);

Сторчака́ става́ти (зво́дитися) / ста́ти (звести́ся) див. сторчака́;

Стоя́ти (става́ти і т. ін.) / ста́ти і т. ін. стовбняко́м див. стоя́ти;

Стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі <�Підступа́ти / підступи́ти клубко́м до го́рла> див. стоя́ти;

Стоя́ти (става́ти) / ста́ти на шляху́ див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти більмо́м [в о́ці] див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти горо́ю див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти лу́бом див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м) див. стоя́ти;

Стоя́ти / ста́ти стіно́ю (му́ром) див. стоя́ти;

Терпі́ння нема́є (нема́, не стає́ і т. ін.) / не ста́ло і т. ін. див. терпі́ння;

(94) Терпцю́ не стає́ (нема́є) кому і без дод., безос. – остаточно втрачено спокій, душевну рівновагу; хто-небудь не має змоги терпіти, витримати щось.

– Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Де се видано? Що се за чоловік? До хати його й псами не заженеш (М. Коцюбинський);

Йому не ставало терпцю чекати, поки бесідник його манівцями добереться до своєї мети (Леся Українка);

Ті́льки (сама́, рідко одна́) снасть [зроби́лася (ста́ла, зоста́лася і т. ін.)] див. снасть;

(95) У подо́бі ста́ти кому – сподобатися.

У подобі став їй новий піп (Сл. Б. Грінченка);

(96) У помі́ч (у по́мочі, до по́мочі) става́ти і т. ін. / ста́ти і т. ін. кому – допомагати комусь.

Прикро дукачам дивитися, як мені хату гуртом будують .. А наші люди зраділи, що хоч одному у поміч стати можуть (І. Муратов);

– Я вже бачу, що ти мені не щира подружниця, ти мені не хочеш у помочі стати (Марко Вовчок);

Карбованець – не великі гроші, а нам вони стануть до помочі (І. Нечуй-Левицький);

(97) Шмато́к хлі́ба стає́ ру́ба в го́рлі (д) див. шмато́к;

Шмато́к хлі́ба стає́ / ста́не попере́к го́рла (ру́ба в го́рлі) див. шмато́к;

Щоб (бода́й, хай і т. ін.) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) кі́стка в го́рло (попере́к го́рла ста́ла) див. кі́стка;

Щоб (бода́й) язи́к [у ро́ті] ру́ба (коло́м, кілко́м) став <�Хай (неха́й) язи́к [у ро́ті] ру́ба (коло́м, кілко́м) ста́не> див. язи́к;

Язи́к стає́ / став ру́ба (коло́м) [у ро́ті] див. язи́к;

(98) Як на пню ста́ти – упертися, настійно вимагаючи чого-небудь.

От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок).