1. Словник української мови у 20 томах

став

СТАВ, у, ч.

Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою.

Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Т. Шевченко);

Рибою кишів холодний став (Я. Щоголів);

Та як же хороше гуртом зорю кохати І мити і й в ставах волосся блиск рудий (М. Хвильовий);

Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став (із журн.);

За селом копали став (П. Воронько);

Природні умови України надзвичайно сприятливі для будівництва ставів і розведення в них риби (з наук.-попул. літ.);

В половині XIX ст. Пелчинський став був улюбленим місцем проходів львівян (І. Крип'якевич);

Нагульний став;

Нерестовий став;

* У порівн. Зелені луки – як розлогий став (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. став — став іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. став — став: ◊ Воро́блячий (Воро́б'ячий) став іст. ставок на території Зооветеринарної академії: Костел сакраменток заснований 1718 року, будову закінчено аж 1881 року у бароковому стилі з невдалою вежею; при костелі є монастир з великим садом і ставком... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. став — -у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Нерестовий став. Біологічний став — водойма для біологічного очищення стічних вод у природних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. став — Став, ста́ву, на ставу́ і на ста́ві; стави́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. став — СТАВ, у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Шевч., І, 1963, 310); Рибою кишів холодний став (Щог. Словник української мови в 11 томах
  6. став — Став, -ву м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Мет. 113. Між ярами над ставами верби зеленіють. Шевч. ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку. Грин. II. 339. Словник української мови Грінченка