ставати

Вставати, (- волос) настовбурчуватися; (в позу) приймати <�прибирати> що; (до праці) братися, розпочинати що; (під присягу) складати що; (на зміну) заступати; (до помочі) надавати що; (в дорозі) спинятися, зупинятися, (- дощ) припинятися, переставати; (- річку) замерзати; (до лав) вливатися; (між ким) уклинюватися; (на ніч) розташовуватися; (на службу) найматися; (проти кого) виступати, (за кого — ще) обставати; (на захист) брати під; (на ката) повставати; (за своє) обстоювати що; (на облік) записуватися; (перед зором) поставати, виринати, з'являтися; (- зиму) наставати, (- базар) відбуватися; (- вік) сповнятися; (з ч. не) пропадати <н. мишей не стало>, гинути /н. брата не стало; (- вартість витрат) коштувати, обходитися; (чим) робитися, (ким) обертатися на, перекидатися; (за сина) заступати <�заміняти> кого; ІД. (на заваді) перешкоджати, (на коліна) уклякати, (навшпиньки) спинатися, (на прю) починати що; НЕОС. виходити, СТАВАТИСЯ <н. по-моєму стало>, вистачати, р. виставати <н. не стає сил>; док. СТАТИ, почати <н. став пити>; (з май. часом) бути <н. стане їсти>; (ким) пошитися в кого.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставати — става́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ставати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
  3. ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (М. Стельмах); – Парасю! – кажу. Словник української мови у 20 томах
  4. ставати — става́ти: ◊ става́ти як пес в сли́вах → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ставати — стаю, стаєш, недок., стати, стану, станеш, док. 1》 Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ставати — перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого. Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін. — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Фразеологічний словник української мови
  7. ставати — БУ́ТИ з ор., наз. і (з прийм. з а) знах. в. (як зв'язка в іменному складеному присудку); СТАНОВИ́ТИ, СТАНОВИ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ СОБО́Ю, ЯВЛЯ́ТИ рідко (із знах. в., при запереченні — з род. в.; синтаксично обмеженіші порівняно з бути); БУВА́ТИ (із знач. Словник синонімів української мови
  8. ставати — Става́ти, стаю́, стає́ш; става́й, -ва́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ставати — СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю!... Словник української мови в 11 томах