1. Словник української мови Грінченка

становитися

Становитися, -влю́ся, -вишся

гл.

1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202.

2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться.

3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. І. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становитися — станови́тися дієслово недоконаного виду ставати розм. Орфографічний словник української мови
  2. становитися — (до праці) братися, взятися, починати, почати, розпочинати, розпочати, порозпочинати, (корабель) кітвитися, закітвитися, накітвитися, покітвитися, укітвитися, (на захист) боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, (на коліна) клячати, клякнути... Словник чужослів Павло Штепа
  3. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що става́ти. [Явдоха(становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?... Словник української мови у 20 томах
  4. становитися — -новлюся, -новишся; мн. становляться; недок., розм. Те саме, що ставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. становитися — става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба. Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  6. становитися — СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати. [Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись?... Словник української мови в 11 томах