1. Словник української мови Грінченка

становище

Становище, -ща

с.

1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289.

2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457.

3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Становище — Станови́ще іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. становище — (тяжке) обставини, умови, умовини; (на війні) ситуація; (чиє) роля, місце; (воєнне) стан, режим; (своє) позиція, точка зору; (до чого) ставлення. Словник синонімів Караванського
  3. становище — [становиешчеи] -шча, м. (ў) -шч'і Орфоепічний словник української мови
  4. становище — Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. становище — СТАНО́ВИЩЕ¹, а, с. 1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. В другій половині XVI ст. становище селян було дуже тяжке (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. становище — I -а, с. 1》 Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. || Умови існування кого-небудь. || Сукупність обставин, які створюють ту чи іншу ситуацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. становище — вхо́дити / ввійти́ в стано́вище чиє. Розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям. Фразеологічний словник української мови
  8. становище — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  9. становище — Стано́вище, -ща, -щу, у -щі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. становище — СТАНО́ВИЩЕ¹, а, с. 1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. Саме становище пролетаріату, як класу, змушує його бути послідовним демократом (Ленін, 11, 1970, 35); В другій половині XVI ст. становище селян було дуже тяжке (Іст. Словник української мови в 11 томах