становище

СТАНО́ВИЩЕ¹, а, с.

1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває.

Саме становище пролетаріату, як класу, змушує його бути послідовним демократом (Ленін, 11, 1970, 35);

В другій половині XVI ст. становище селян було дуже тяжке (Іст. СРСР, І, 1956, 149);

Я ніколи не витримую до кінця фальшивого або принижуючого мене становища (Л. Укр., V, 1956, 436);

Наше становище робилось неприємним. Юрма.. дедалі розпалювалась (Коцюб., І, 1955, 258);

Становище ставало все грізнішим і грізнішим. Треба було виходу (Хотк., II, 1966, 216);

Невмілий.., він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище, і в той же час вони й люблять його — в бою на нього можна покластись (Гончар, II, 1959, 70);

// Умови існування кого-небудь.

Всі попередні класи, завоювавши собі панування, прагнули зміцнити здобуте вже ними життєве становище, підпорядковуючи все суспільство умовам, які забезпечують їх спосіб привласнення (Комун. маніф., 1963, 41);

Довелося, кинувши і ревком, і жінку, і дітей, опинитися на становищі бездомного — з жменькою товаришів у чистому полі (Гончар, II, 1959, 10);

// Сукупність обставин, які створюють ту чи іншу ситуацію.

Становище в Російській державі в момент смерті царя Михайла було скрутне (Іст. СРСР, І, 1956, 174);

Справу [видання] треба рятувати, щоб не набратися всесвітнього сорому, щоб наші вороги з такого становища не кепкували (Мирний, V, 1955, 430);

[Коренєв:] Проект будови треба доробляти, Бо він спирався на брехливі дані!.. Таке становище, Тарас Петрович (Дмит., Драм. тв., 1958, 377);

Такого повороту він зовсім не сподівався і тепер одчайдушно шукав виходу з становища (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 345);

// Обстановка на місці воєнних дій, зумовлена їх перебігом, співвідношенням бойових сил, їх розташуванням, характером місцевості і т. ін.

За кілька часу ми були біля фільварку, а за яку годину вже мали відомості про становище на фронті (Досв., Вибр., 1959, 43);

Становище було таке, що їхній батальйон, як розказав їм перед виходом на завдання Моргунов, вийшов німцям у тил (Тют., Вир, 1964, 494);

У вільні години Хома розбирав із своїми їздовими становище на фронтах (Гончар, І, 1954, 351).

◊ Безпора́дне стано́вище див. безпора́дний;

Бу́ти (става́ти, ста́ти, роби́тися і т. ін.) госпо́дарем (хазя́їном) стано́вища — те саме, що Бу́ти (става́ти, ста́ти, роби́тися і т. ін.) па́ном стано́вища (життя́ і т. ін.) ( див. пан).

Вирвавшись з військами на простори Північної Таврії, упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (Гончар, II, 1959, 379);

Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (Загреб., Європа 45, 1959, 51);

Бу́ти (става́ти, ста́ти, роби́тися і т. ін.) па́ном стано́вища див. пан;

Вихо́дити (ви́йти) з важко́го (при́крого, скрутно́го і т. ін.) стано́вища див. вихо́дити;

Вхо́дити (увійти́) в стано́вище див. вхо́дити;

Рятува́ти (урято́вувати, урятува́ти) стано́вище — знаходити або допомагати знайти вихід із складної ситуації.

Він бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту. Але треба було рятувати становище (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20);

Єдине, що могло урятувати становище, — се ентузіазм. Щоб скрикнули легені, щоб вдарили топірцями — о!.. Тоді б підняв голову Марусяк! (Хотк., II, 1966, 227);

Скрутне́ стано́вище див. скрутни́й.

2. Сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка суспільного життя.

Сама суть економічного становища дрібної буржуазії, що хитається між капіталом і працею, неминуче породжує політичну хиткість і дволичність партії кадетів.. (Ленін, 12, 1970, 271);

Мав же [Давид] сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект (Головко, II, 1957, 121);

Внутрішнє становище Радянського Союзу.

3. Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі, в сім’ї і т. ін.

При комунізмі всі люди матимуть рівне становище в суспільстві, однакове відношення до засобів виробництва, рівні умови праці й розподілу (Програма КПРС, 1961, 55);

Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар’єру на становище сільського крамаря! (Коцюб., І, 1955, 254);

[Острожин:] Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі… (Л. Укр., II, 1951, 85);

Поховання в Чорній Могилі свідчить не лише про високий рівень майнового і соціального становища померлого, а й про те, що таке становище його було засноване на великому землеволодінні і хліборобському господарстві (Археол., VIII, 1953, 11);

В душі не любив [Улас] його за ту грубу силу.. і за те зловживання своїм службовим становищем, яке дуже часто допускав Гнат і в роботі, і в побуті (Тют., Вир, 1964, 149);

Однією з характерних рис сучасної робітничої сім’ї є рівноправне становище жінки (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 89);

// Важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві, що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв’язками і т. ін.

Боровся [Борис] тяжко та витривало за життя, здобував знання, освіту, становище в світі, і на се йшли всі його сили (Фр., III, 1950, 94);

Можна б було запрохати когось із старших — правда, не таких славних патріотів, як Макар Іванович.., — але все ж людей певних, поважних, із становищем… (Коцюб., І, 1955, 167);

Коли дізнався, що хлопця затягує злочинне товариство, батько, не вагаючись, пожертвував посадою, становищем, сам попросився перевести його на периферію (Гончар, Бригантина, 1973, 116);

// діал. Посада.

— Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (Фр., VI, 1951, 196).

На нелега́льному стано́вищі див. нелега́льний;

Посіда́ти (посі́сти) провідне́ (значне́ i т. ін.) стано́вище див. посіда́ти¹.

4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, який встановлює влада.

Полтава за сотні кілометрів від фронту так і залишалася досі на воєнному становищі (Гончар, IV, 1960, 71).

5. заст. Позиція, точка зору.

Вахнянин говорив якусь промову в Парламенті Віденськім.. Стоячи на становищі польських панів, каляв все, що є кращого і чесного у радикалів (Коцюб., III, 1956, 150);

Щоб витримати такий словесний поєдинок з Миколою Васильовичем і зостатись незбитим зі свого становища, треба було мати чималу діалектичну практику (Л. Укр., VIII, 1965, 206).

СТАНО́ВИЩЕ², а, с. Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан ( див. стан²).

Клопочеться [Улас] за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Мирний, IV, 1955, 237);

Це все становище з куренями, очеретяними ятками.., з кухарським куренем загалом звалося куренем (Н.-Лев., II, 1956, 226).