становлення

СТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення протилежних і разом з тим взаємопов’язаних моментів розвитку — виникнення й зникнення;

// Процес виникнення, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм; формування когось, чогось у процесі розвитку.

Одним з важливих джерел становлення і розвитку критичного реалізму в українській літературі була усна народна творчість (Іст. укр. літ., І, 1954, 367);

З перших років становлення Радянської влади наука зробилася справою загальнодержавною, вона користується постійною увагою партії і народу (Наука.., 11, 1967, 2);

У процесі навчання і виховання учні зустрічаються з народними піснями протягом усього періоду перебування в школі. Народна пісня благотворно впливає на формування і становлення їх світогляду, розвиток естетичних смаків (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 87);

В роки реконструкції народного господарства українські письменники написали твори, в яких відображено пафос соціалістичного будівництва, показано становлення нової, радянської людини (Іст. УРСР, II, 1957, 503).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становлення — стано́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. становлення — (ідеї) постання, вироблення, (держави) розбудова. Словник синонімів Караванського
  3. становлення — [станоўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. становлення — СТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. Процес виникнення, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм; формування когось, чогось у процесі розвитку. Словник української мови у 20 томах
  5. становлення — -я, с. Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення моментів розвитку – виникнення і зникнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. становлення — див. становлення і деградація Філософський енциклопедичний словник
  7. становлення — Стано́влення, -ня с. Установка. Словник української мови Грінченка