становлення
стано́влення
-я, с.
Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення моментів розвитку – виникнення і зникнення.
|| Процес виникнення, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм; формування когось, чогось у процесі розвитку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- становлення — стано́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- становлення — (ідеї) постання, вироблення, (держави) розбудова. Словник синонімів Караванського
- становлення — [станоўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- становлення — СТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. Процес виникнення, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм; формування когось, чогось у процесі розвитку. Словник української мови у 20 томах
- становлення — див. становлення і деградація Філософський енциклопедичний словник
- становлення — СТАНО́ВЛЕННЯ, я, с. Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення протилежних і разом з тим взаємопов’язаних моментів розвитку — виникнення й зникнення... Словник української мови в 11 томах
- становлення — Стано́влення, -ня с. Установка. Словник української мови Грінченка