становище

СТАНО́ВИЩЕ¹, а, с.

1. Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває.

В другій половині XVI ст. становище селян було дуже тяжке (з навч. літ.);

Я ніколи не витримую до кінця фальшивого або принижуючого мене становища (Леся Українка);

Наше становище робилось неприємним. Юрма .. дедалі розпалювалась (М. Коцюбинський);

Становище ставало все грізнішим і грізнішим. Треба було виходу (Г. Хоткевич);

Невмілий.., він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище, і в той же час вони й люблять його – в бою на нього можна покластись (О. Гончар);

// Умови існування кого-небудь.

Довелося, кинувши і ревком, і жінку, і дітей, опинитися на становищі бездомного – з жменькою товаришів у чистому полі (О. Гончар);

// Сукупність обставин, які створюють ту чи іншу ситуацію.

Становище в Російській державі в момент смерті царя Михайла було скрутне (з навч. літ.);

Справу [видання] треба рятувати, щоб не набратися всесвітнього сорому, щоб наші вороги з такого становища не кепкували (Панас Мирний);

[Коренєв:] Проект будови треба доробляти, Бо він спирався на брехливі дані! .. Таке становище, Тарас Петрович (Л. Дмитерко);

Такого повороту він зовсім не сподівався і тепер одчайдушно шукав виходу з становища (М. Ю. Тарновський);

// Обстановка на місці воєнних дій, зумовлена їх перебігом, співвідношенням бойових сил, їх розташуванням, характером місцевості і т. ін.

За кілька часу ми були біля фільварку, а за яку годину вже мали відомості про становище на фронті (Олесь Досвітній);

Становище було таке, що їхній батальйон, як розказав їм перед виходом на завдання Моргунов, вийшов німцям у тил (Григорій Тютюнник);

У вільні години Хома розбирав із своїми їздовими становище на фронтах (О. Гончар).

2. Сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка суспільного життя.

Мав же [Давид] сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект (А. Головко);

Внутрішнє становище.

3. Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі, в сім'ї і т. ін.

Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар'єру на становище сільського крамаря! (М. Коцюбинський);

[Острожин:] Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі... (Леся Українка);

Поховання в Чорній Могилі свідчить не лише про високий рівень майнового і соціального становища померлого, а й про те, що таке становище його було засноване на великому землеволодінні і хліборобському господарстві (з наук. літ.);

В душі не любив [Улас] його за ту грубу силу .. і за те зловживання своїм службовим становищем, яке дуже часто допускав Гнат і в роботі, і в побуті (Григорій Тютюнник);

Правове становище наукових працівників має ряд особливостей, які певною мірою відрізняють його від становища багатьох інших категорій трудящих (із журн.);

// Важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві, що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв'язками і т. ін.

Боровся [Борис] тяжко та витривало за життя, здобував знання, освіту, становище в світі, і на се йшли всі його сили (І. Франко);

Можна б було запрохати когось із старших – правда, не таких славних патріотів, як Макар Іванович.., – але все ж людей певних, поважних, із становищем... (М. Коцюбинський);

Коли дізнався, що хлопця затягує злочинне товариство, батько, не вагаючись, пожертвував посадою, становищем, сам попросився перевести його на периферію (О. Гончар);

// діал. Посада.

– Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (І. Франко).

4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, який встановлює влада.

Полтава за сотні кілометрів від фронту так і залишалася досі на воєнному становищі (О. Гончар).

5. заст. Позиція, точка зору.

Вахнянин говорив якусь промову в Парламенті Віденськім .. Стоячи на становищі польських панів, каляв все, що є кращого і чесного у радикалів (М. Коцюбинський);

Щоб витримати такий словесний поєдинок з Миколою Васильовичем і зостатись незбитим зі свого становища, треба було мати чималу діалектичну практику (Леся Українка).

(1) Безпора́дне стано́вище – становище, з якого немає виходу; безвихідне становище.

Становище дівчини було безпорадне (О. Ільченко);

На третій день безперервного бою, коли було видно, що становище безпорадне, він [танкіст] дав повний хід із кручі під зірваний міст (з газ.);

Вихо́дити / ви́йти з важко́го (при́крого, скрутно́го і т. ін.) стано́вища (ста́ну) <�Вихо́дити / ви́йти зі скру́ти> див. вихо́дити;

(2) На нелега́льному стано́вищі – таємно, без законного дозволу.

Вузенькими вулицями він обминув центр міста і підходив до будинку, в якому тимчасово мешкав на нелегальному становищі, під чужим прізвищем (І. Цюпа).

◇ Вхо́дити / ввійти́ в стано́вище див. вхо́дити;

Госпо́дар (пан) стано́вища див. госпо́дар;

Рятува́ти (урято́вувати) / урятува́ти стано́вище див. рятува́ти;

(3) Скрутне́ стано́вище:

а) складні, важкі обставини.

Протитанкову артилерію ще не встигли підтягнути, і піхота, атакована бронетранспортерами, опинилась у скрутному становищі... (О. Гончар);

Данило помітив її скрутне становище, легко стрибнув на землю й без церемонії запропонував їй допомогу (П. Панч);

б) нестатки, нужда.

Незабаром, після передчасної смерті батька, родина Олексюків опинилася в скрутному становищі (з навч. літ.);

Опинившись у скрутному матеріальному становищі.., Аркадій подумав про вишнянські теплі води (Ірина Вільде).

СТАНО́ВИЩЕ², а, с.

Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан (див. стан²).

Клопочеться [Улас] за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний);

Це все становище з куренями, очеретяними ятками.., з кухарським куренем загалом звалося куренем (І. Нечуй-Левицький).