становити

СТАНОВИ́ТИ¹, новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., перех., розм. Те саме, що ста́вити 1-9, 11-17, 19, 20.

Зриває [жінка] з себе покривало, встає, старшу дитину становить на лаву, меншу підіймає вгору одною рукою, другою рукою махає покривалом (Л. Укр., II, 1951, 524);

Катерина породила на світ сина.. Вдень вона становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (Чорн., Визвол. земля, 1950, 216);

Іноді, довго стоячи, на ногах засипало [хлоп’я], падало додолу. Пан тоді.., вибивши добре, щоб не був такий сонливий, становив навколішки на всю ніч (Мирний, І, 1949, 261);

Векла.. стала розпитувати [голову], з чого се узялося, що до неї постій становлять (Кв.-Осн., II, 1956, 440);

Остапові й на думку не спадало становити себе винним перед дітьми (Гр., II, 1963, 472);

Становлять стовп, ведуть до нього людину, жандар приходить по Лазаря, а Лазар накладає на шию мотузку (Коцюб., II, 1955, 206);

Двоє вантажників вносять великий ящик і становлять його посеред кімнати (Коч., II, 1956, 497);

Заходилась [Одарка] опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки… (Вовчок, VI, 1956, 262);

Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної.. перчиці (Н.-Лев., III, 1956, 253);

Поперемивала [Галя] горщики, поналивала, які треба, та й почала становити в піч (Гр., І, 1963, 279);

— Чорт тобі, дівчино, угодить, Які тобі закаблуки становить? — Постав мені закаблуки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 24);

— Погорів я, мушу становити хату (Л. Янов., І, 1959, 347);

Становімо пам’ятника, нехай стоїть наш Кобзар на превічну славу! (Ю. Янов., І, 1954, 13);

[Xрапко:] Казав отець Іван: не випихай сина наперед себе, не станови його вище… Воно й правда (Мирний, V, 1955, 139);

Тізба та любий Пірам, до стіни притулившися, часто.. мовляли: — Заздрісна стіно, чого для коханців становиш заваду? (Зеров, Вибр., 1966, 322);

— Я готов піддержать сім програм!.. Я становлю свою кандидатуру! (Л. Укр., I, 1951, 277).

Станови́ти обі́д — те саме, що Дава́ти (ста́вити) обі́д ( див. обі́д).

Як набіжать гоги та магоги, мов кримська татарва, та у тих людей, що не шанували духовного чину та не становили часто обідів, та будуть усю худобу одбирати (Кв.-Осн., II, 1956, 239);

Станови́ти реко́рд — те саме, що Встано́влювати (дава́ти, ста́вити і т. ін.) реко́рд ( див. реко́рд).

Сумною, чорною завісою обіп’яло всенький Донбас, а разом із ним і ту шахту, де.. становив рекорди машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза (Вишня, І, 1956, 258);

Станови́ти самова́р (самова́ра) — те саме, що Ста́вити самова́р (самова́ра) ( див. ста́вити).

Хазяйка, йдучи спати, наказала, щоб до світа самовар становити (Мирний, III, 1954, 79);

Станови́ти сві́чку (сві́чечку) — те саме, що Ста́вити сві́чку ( див. ста́вити).

Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить Перед образами — Нема дітей!.. (Шевч., І, 1963, 312).

◊ Станови́ти до сті́нки (під сті́нку) див. сті́нка;

Станови́ти на рушни́к (на рушнику́) — те саме, що Ста́вити на рушни́к (на рушнику́) ( див. ста́вити).

Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кревних ворогів (Л. Янов., І, 1959, 163).

СТАНОВИ́ТИ², новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., перех.

1. Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь.

Цілком встановлено насамперед той факт, що страйки в Росії в 1905-1907 роках становлять явище, небачене в світі (Ленін, 19, 1971, 363);

Мирне співіснування є основою мирного змагання між соціалізмом і капіталізмом у міжнародному масштабі і становить специфічну форму класової боротьби між ними (Програма КПРС, 1961, 52);

Що ж до простого народу, то він становив окремий світ (Фр., XVI, 1955, 143);

До другої світової війни, коли Радянський Союз становив єдину соціалістичну державу, він не був гарантований від реставрації капіталізму внаслідок агресії імперіалістичних країн (Наука.., 2, 1960, 4);

Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського до останньої його хвилини (Життя Саксаганського, 1957, 282);

Особливо радісно відзначити, що наша молода інтелігенція в Академії наук становить велику силу (Корн., Разом із життям, 1950, 32);

Спеціальну проблему становить віддавання [іншою мовою] архаїзмів і неологізмів. Тут, як ніде, важить почуття міри і знання мови (Рильський, IX, 1962, 101);

— Ваш юнга-радист ніякої небезпеки не становить (Гончар, Тронка, 1963, 331).

Станови́ти ви́няток — бути відхиленням від звичайного, від загального правила.

Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Рильський, Поеми, 1957, 231).

2. Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь.

На долю російського пролетаріату випала велика честь почати [революцію], але він не повинен забувати, що його рух і революція становлять лише частину всесвітнього революційного пролетарського руху.. (Ленін, 31, 1973, 329);

Хоч у Сполучених Штатах Америки робітничий клас становить більше половини населення країни, однак у складі конгресу немає робітників (Ком. Укр., 6, 1975, 54);

За даними перепису 1939 року населення СРСР становило 170,5 мільйона чоловік (Хлібороб Укр., 11, 1968, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становити — станови́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити розм. станови́ти 2 дієслово недоконаного виду являти собою Орфографічний словник української мови
  2. становити — Овлю, -овиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у значенні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": відстань до села становила 10 кілометрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає). Літературне слововживання
  3. становити — (на ноги тощо) СТАВИТИ; (рекорд) установляти; (виняток) являти собою, бути чим; (себе) Д. виставляти; (частку цілого) р. складати. Словник синонімів Караванського
  4. становити — СТАНОВИ́ТИ¹, новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., кого, що, розм. Те саме, що ста́вити 1–9, 11–17, 19, 20. Зриває [жінка] з себе покривало, встає, старшу дитину становить на лаву, меншу підіймає вгору одною рукою... Словник української мови у 20 томах
  5. становити — I -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех., розм. Те саме, що ставити 1-9), 11-17), 19), 20). Становити рекорд. II -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех. 1》 Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. становити — ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого. Одружувати. Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська). Фразеологічний словник української мови
  7. становити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  8. становити — Станови́ти, -влю́, -но́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. становити — Становити, -влю, -виш гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. становити грубу. Словник української мови Грінченка