становити

СТАНОВИ́ТИ¹, новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., кого, що, розм.

Те саме, що ста́вити 1–9, 11–17, 19, 20.

Зриває [жінка] з себе покривало, встає, старшу дитину становить на лаву, меншу підіймає вгору одною рукою, другою рукою махає покривалом (Леся Українка);

Катерина породила на світ сина .. Вдень вона становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець);

Іноді, довго стоячи, на ногах засипало [хлоп'я], падало додолу. Пан тоді.., вибивши добре, щоб не був такий сонливий, становив навколішки на всю ніч (Панас Мирний);

Векла .. стала розпитувати [голову], з чого се узялося, що до неї постій становлять (Г. Квітка-Основ'яненко);

Остапові й на думку не спадало становити себе винним перед дітьми (Б. Грінченко);

Становлять стовп, ведуть до нього людину, жандар приходить по Лазаря, а Лазар накладає на шию мотузку (М. Коцюбинський);

Двоє вантажників вносять великий ящик і становлять його посеред кімнати (І. Кочерга);

Заходилась [Одарка] опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки... (Марко Вовчок);

Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної .. перчиці (І. Нечуй-Левицький);

Поперемивала [Галя] горщики, поналивала, які треба, та й почала становити в піч (Б. Грінченко);

– Чорт тобі, дівчино, угодить, Які тобі закаблуки становить? – Постав мені закаблуки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (з народної пісні);

– Погорів я, мушу становити хату (Л. Яновська);

Становімо пам'ятника, нехай стоїть наш Кобзар на превічну славу! (Ю. Яновський);

[Храпко:] Казав отець Іван: не випихай сина наперед себе, не станови його вище... Воно й правда (Панас Мирний);

Тізба та любий Пірам, до стіни притулившися, часто .. мовляли: – Заздрісна стіно, чого для коханців становиш заваду? (М. Зеров);

– Я готов піддержать сім програм! .. Я становлю свою кандидатуру! (Леся Українка).

(1) Станови́ти обі́д – те саме, що Дава́ти (ста́вити) / да́ти (поста́вити) обі́д (див. дава́ти).

Як набіжать гоги та магоги, мов кримська татарва, та у тих людей, що не шанували духовного чину та не становили часто обідів, та будуть усю худобу одбирати (Г. Квітка-Основ'яненко);

(2) Станови́ти самова́р (самова́ра) – те саме, що Ста́вити самова́р (самова́ра) (див. ста́вити).

Хазяйка, йдучи спати, наказала, щоб до світа самовар становити (Панас Мирний);

(3) Станови́ти сві́чку (сві́чечку) – те саме, що Ста́вити сві́чку (див. ста́вити).

Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить Перед образами – Нема дітей!.. (Т. Шевченко).

◇ Ста́вити (станови́ти і т. ін.) / поста́вити і т. ін. до стіни́ див. ста́вити;

Ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) див. ста́вити;

Ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру) див. ста́вити;

(4) Станови́ти реко́рд – те саме, що Устано́влювати (дава́ти, ста́вити і т. ін.) / установи́ти (да́ти, поста́вити і т. ін.) реко́рд (див. устано́влювати).

Сумною, чорною завісою обіп'яло всенький Донбас, а разом із ним і ту шахту, де .. становив рекорди машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза (Остап Вишня).

СТАНОВИ́ТИ², новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., що.

1. Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь.

Що ж до простого народу, то він становив окремий світ (І. Франко);

Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського до останньої його хвилини (з наук. літ.);

Особливо радісно відзначити, що наша молода інтелігенція в Академії наук становить велику силу (О. Корнійчук);

Спеціальну проблему становить віддавання [іншою мовою] архаїзмів і неологізмів. Тут, як ніде, важить почуття міри і знання мови (М. Рильський);

– Ваш юнга-радист ніякої небезпеки не становить (О. Гончар);

Окрему групу заробітчанських пісень становлять емігрантські пісні (з наук. літ.).

2. Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь.

На початок 1990-х років дві третини всіх емігрантів до європейських країн становили мусульмани... (з газ.);

Нині ефективність капіталовкладень у санітарно-курортні заклади в умовах Північно-західного Причорномор'я становить 0,16 (із журн.).

(1) Станови́ти ви́няток – бути відхиленням від звичайного, від загального правила.

Щедрота – бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (М. Рильський);

Земля скрізь потребує роботи, і його бургундська земля не становила винятку, швидше, навпаки – вона вимагала праці подвійної (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становити — станови́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити розм. станови́ти 2 дієслово недоконаного виду являти собою Орфографічний словник української мови
  2. становити — Овлю, -овиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у значенні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": відстань до села становила 10 кілометрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає). Літературне слововживання
  3. становити — (на ноги тощо) СТАВИТИ; (рекорд) установляти; (виняток) являти собою, бути чим; (себе) Д. виставляти; (частку цілого) р. складати. Словник синонімів Караванського
  4. становити — I -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех., розм. Те саме, що ставити 1-9), 11-17), 19), 20). Становити рекорд. II -новлю, -новиш; мн. становлять; недок., перех. 1》 Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. становити — ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого. Одружувати. Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська). Фразеологічний словник української мови
  6. становити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  7. становити — Станови́ти, -влю́, -но́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. становити — СТАНОВИ́ТИ¹, новлю́, но́виш; мн. стано́влять; недок., перех., розм. Те саме, що ста́вити 1-9, 11-17, 19, 20. Зриває [жінка] з себе покривало, встає, старшу дитину становить на лаву, меншу підіймає вгору одною рукою, другою рукою махає покривалом (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. становити — Становити, -влю, -виш гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. становити грубу. Словник української мови Грінченка