1. Словник української мови в 11 томах

становисько

СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹.

Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Л. Укр., V, 1956, 344);

Я не жонатий. Живу один лиш з матір’ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (Коб., III, 1956, 7);

Я мав становисько професора в російському університеті (Драг., II, 1970, 550).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становисько — стано́висько іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. становисько — СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹. Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Леся Українка); Я не жонатий. Живу один лиш з матір'ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (О. Словник української мови у 20 томах
  3. становисько — -а, с., рідко. Те саме, що становище I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. становисько — Стано́висько, -ка, -ку = стано́вище Правописний словник Голоскевича (1929 р.)