становисько

Стано́висько, -ка, -ку = стано́вище

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. становисько — стано́висько іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. становисько — СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹. Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Леся Українка); Я не жонатий. Живу один лиш з матір'ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (О. Словник української мови у 20 томах
  3. становисько — -а, с., рідко. Те саме, що становище I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. становисько — СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹. Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Л. Укр., V, 1956, 344); Я не жонатий. Живу один лиш з матір’ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (Коб. Словник української мови в 11 томах