станочок

СТАНО́ЧОК¹, чка, ч.

Зменш.-пестл. до стан¹ 1.

Така чорнобрива [Парася] та ясноока, та уста рум'яні, та станочок стрункий. А що весела була, жартівлива! (Марко Вовчок);

[Павло:] Коли б я зміг хоч разочок обгорнути отой чудовий станочок..! (М. Кропивницький).

СТАНО́ЧОК², чка, ч., с. г.

Зменш.-пестл. до стано́к² 3.

Купи собі, синку, Коня вороного, Постав у станочок, Говори до нього! (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. станочок — стано́чок 1 іменник чоловічого роду від: стан — торс стано́чок 2 іменник чоловічого роду від: стан — табір  Орфографічний словник української мови
2. станочок — I -чка, ч. Зменш.-пестл. до стан I 1). II -чка, ч., с. г. Зменш.-пестл. до станок II 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. станочок — СТАНО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до стан¹ 1. Така чорнобрива [Парася] та ясноока, та уста рум’яні, та станочок стрункий. А що весела була, жартівлива! (Вовчок, І, 1955, 279); [Павло:] Коли б я зміг хоч разочок обгорнути отой чудовий станочок..! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
4. станочок — Стан, -ну м. 1) Состояніе, положеніе. Г. Барв. 426. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Левиц. І. 448. Вона має перейти до стану жіночого. О. 1862. IV. 10. 2) Сословіе, званіе. Левиц. І. 237. Козацького стану люде.  Словник української мови Грінченка