станційний
СТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до ста́нція.
Із станційного будиночка виходить начальник станції (І. Микитенко);
Марія набралася сміливості, обережно спустилася на землю і прокралась попід станційною естакадою (Іван Ле);
// Який працює на станції, обслуговує її.
Розповідає сухорлявий станційний телеграфіст, звертаючись мовби з скаргою то до одного, то до іншого з бійців (О. Гончар);
З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (О. Іваненко);
// Належний станції.
Щоліта Порфир пасеться в довколишніх виноградниках, і в станційних, і в радгоспних, як у своїх, знає, де сорти найсмачніші (О. Гончар);
// Розташований при станції, біля неї.
В саду станційнім ворони Куняють на гіллі (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)