станційний

СТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до ста́нція.

Із станційного будиночка виходить начальник станції (І. Микитенко);

Марія набралася сміливості, обережно спустилася на землю і прокралась попід станційною естакадою (Іван Ле);

// Який працює на станції, обслуговує її.

Розповідає сухорлявий станційний телеграфіст, звертаючись мовби з скаргою то до одного, то до іншого з бійців (О. Гончар);

З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (О. Іваненко);

// Належний станції.

Щоліта Порфир пасеться в довколишніх виноградниках, і в станційних, і в радгоспних, як у своїх, знає, де сорти найсмачніші (О. Гончар);

// Розташований при станції, біля неї.

В саду станційнім ворони Куняють на гіллі (І. Нехода).