станційний

СТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до ста́нція.

Із станційного будиночка виходить начальник станції (Мик., І, 1957, 42);

Марія набралася сміливості, обережно спустилася на землю і прокралась попід станційною естакадою (Ле, Клен. лист, 1960, 38);

// Який працює на станції, обслуговує її.

Розповідає сухорлявий станційний телеграфіст, звертаючись мовби з скаргою то до одного, то до іншого з бійців (Гончар, II, 1959, 127);

З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 332);

// Належний станції.

Щоліта Порфир пасеться в довколишніх виноградниках, і в станційних, і в радгоспних, як у своїх, знає, де сорти найсмачніші (Гончар, Бригантина, 1973, 88);

// Розташований при станції, біля неї.

В саду станційнім ворони Куняють на гіллі (Нех., Під.. зорею, 1950, 141).