1. Словник української мови в 11 томах

станційка

СТА́НЦІЙКА, и, ж. Зменш. до ста́нція 1, 2.

Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Досв., Вибр., 1959, 43);

Потяг рушив далі, а я залишився один, як палець, біля порожньої станційки (Ірчан, II, 1958, 159);

Станційка була сонна, маленька, непоказна (Загреб., Європа 45, 1959, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станційка — ста́нційка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. станційка — СТА́НЦІЙКА, и, ж. Зменш. до ста́нція 1, 2. Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Олесь Досвітній); Потяг рушив далі, а я залишився один, як палець, біля порожньої станційки (Мирослав Ірчан); Станційка була сонна, маленька, непоказна (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. станційка — -и, ж. Зменш. до станція 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови