старанність
СТАРА́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. стара́нний.
Він пісні записував.., дуже втішався своєю старанністю і сподівавсь видати їх у світ окремим збірником (А. Кримський);
– Затям: є речі, якими не соромно бути схожим на інших... – Якими ж? – Трудолюбством. Чесністю. Старанністю (О. Гончар);
– А ви робите все більші успіхи .. Я в наказі відмічу вашу старанність (А. Хижняк);
– Всяка праця любить старанність... (М. Ю. Тарновський);
Особливою старанністю виготовлення відзначається глиняний посуд правобережного Лісостепу, Побужжя, Подністров'я в ранньоскіфський час (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)