старанність

СТАРА́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стара́нний.

Він пісні записував.., дуже втішався своєю старанністю і сподівавсь видати їх у світ окремим збірником (Крим., Вибр., 1965, 403);

— Затям: є речі, якими не соромно бути схожим на інших… — Якими ж? — Трудолюбством. Чесністю. Старанністю (Гончар, Бригантина, 1973, 34);

— А ви робите все більші успіхи.. Я в наказі відмічу вашу старанність (Хижняк, Тамара, 1959, 106);

— Всяка праця любить старанність… (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 70);

Особливою старанністю виготовлення відзначається глиняний посуд правобережного Лісостепу, Побужжя, Подністров’я в ранньоскіфський час (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 193).

Значення в інших словниках

1. старанність — стара́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. старанність — [старан':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. старанність — СТАРА́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стара́нний. Він пісні записував.., дуже втішався своєю старанністю і сподівавсь видати їх у світ окремим збірником (А. Кримський); – Затям: є речі, якими не соромно бути схожим на інших... – Якими ж?...  Словник української мови у 20 томах
4. старанність — -ності, ж. Властивість за знач. старанний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. старанність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ.  Словник синонімів української мови
6. старанність — Стара́нність, -нности, -нності, -нністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)