старатися
СТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., перев. з інфін.
1. Докладати зусиль, щоб зробити що-небудь; намагатися, силкуватися.
Радила [Мар'янка] Олексієві, щоб він і собі старавсь бути таким жвавим парубком, як Юрко (П. Куліш);
– Ви подумайте тільки самі собі. Два роки він уже старається попасти до гімназії (Г. Хоткевич);
Біла візникова кобила помітно кульгала. Підіймала заднє копито і старалася бігти на трьох (М. Коцюбинський);
– Тяжко, Оксеночку, дуже тяжко. Не знаю, чи й витримаю. – А ти вір у наше щастя і витримаєш. – Та вже зі всіх сил старатимуся. Кріпитимусь (Григорій Тютюнник);
// Добре, сумлінно виконувати якусь роботу.
Старається, що піт кривавий його обливає (прислів'я);
– Чисте горе мені з баришнею, .. робиш, стараєшся, от, думаєш, догоджу! а воно, дивись, уже й непотрібне, подавай інше (Леся Українка);
– Будеш старатись, будеш сумлінним – ніхто тебе в нас не покривдить (О. Гончар);
Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався (Григорій Тютюнник);
// для кого – чого. Робити що-небудь особливо сумлінно, піклуючись, дбаючи про когось, щось.
Не сама вона йшла. Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце – провів і оберіг її в дорозі. Грицько Супруненко так старався для неї! (Панас Мирний);
– Для народу стараємося, для нашої держави, – просто, без афектації, продовжувала ланкова (В. Минко);
Панські полигачі накинулись на чоловіка, скрутили, зв'язали йому руки і тоді вже переможно загалакали, навіть в цьому стараючись для когось (М. Стельмах).
2. про кого – що, розм. Те саме, що турбува́тися 2.
За молодих літ баба .. тямовита була і рухлива – старалась про дітей (Ганна Барвінок);
Треба було їй самій про все думати-гадати: й про одежу дбати й про харч старатися (Панас Мирний);
– Усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай (Грицько Григоренко);
Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Н. Кобринська).
3. чого, розм. Те саме, що дістава́ти 3.
Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися (прислів'я);
Люди боялися спізнитися з весною, треба було старатися насіння, а збіжжя було дороге (Н. Кобринська);
// на що. Те саме, що стяга́тися 6.
Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (прислів'я).
Ра́дий (ра́ді) стара́тися див. ра́дий;
(1) Хоч [би] як (як би не) стара́вся – незважаючи на всі зусилля.
Чи ж можу я, як би не старався, бути спокійним, веселим і щасливим, коли все, що мені найдорожче, наймиліше – далеко від мене, не зі мною! (М. Коцюбинський);
Сцена під час тризни, хоч як Катерина старалась не думати про неї, .. раз у раз наверталась Катерині на пам'ять (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)