старатися
СТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., перев. з інфін.
1. Докладати зусиль, щоб зробити що-небудь; намагатися, силкуватися.
Радила [Мар’янка] Олексієві, щоб він і собі старавсь бути таким жвавим парубком, як Юрко (П. Куліш, Вибр., 1969, 293);
— Ви подумайте тільки самі собі. Два роки він уже старається попасти до гімназії (Хотк., І, 1966, 149);
Біла візникова кобила помітно кульгала. Підіймала заднє копито і старалася бігти на трьох (Коцюб., II, 1955, 375);
— Тяжко, Оксеночку, дуже тяжко. Не знаю, чи й витримаю. — А ти вір у наше щастя і витримаєш. — Та вже зі всіх сил старатимуся. Кріпитимусь (Тют., Вир, 1964, 422);
// Добре, сумлінно виконувати якусь роботу.
Старається, що піт кривавий його обливає (Укр.. присл.., 1963, 275);
— Чисте горе мені з баришнею, ..робиш, стараєшся, от, думаєш, догоджу! а воно, дивись, уже й непотрібне, подавай інше (Л. Укр., III, 1952, 603);
— Будеш старатись, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить (Гончар, Бригантина, 1973, 9);
Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався (Тют., Вир, 1964, 77);
// для кого — чого. Робити що-небудь особливо сумлінно, піклуючись, дбаючи про когось, щось.
Не сама вона йшла. Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце — провів і оберіг її в дорозі. Грицько Супруненко так старався для неї! (Мирний, III, 1954, 67);
— Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації, продовжувала ланкова (Минко, Повна чаша, 1950, 108);
Панські полигачі накинулись на чоловіка, скрутили, зв’язали йому руки і тоді вже переможно загалакали, навіть в цьому стараючись для когось (Стельмах, І, 1962, 430).
Ра́дий (ра́ді) стара́тися:
а) відповідь солдата старої армії на похвалу начальства;
б) уживається для підкреслення готовності зробити що-небудь.
[Копистка:] Закуріть, діду Юхиме! [Дід Юхим (допався до кисета):] Радий старатися… (М. Куліш, П’єси, 1960, 9);
Як би не стара́вся; Хоч [би] як стара́вся хто — незважаючи на всі зусилля.
Чи ж можу я, як би не старався, бути спокійним, веселим і щасливим, коли все, що мені найдорожче, наймиліше — далеко від мене, не зі мною! (Коцюб., III, 1956, 182);
Як би не старалися апологети капіталізму довести демократичність держави «вільного світу»,.. буржуазна держава була й лишається диктатурою меншості над експлуатованою більшістю народу (Ком. Укр., 6, 1975, 51);
Сцена під час тризни, хоч як Катерина старалась не думати про неї,.. раз у раз наверталась Катерині на пам’ять (Вільде, Сестри.., 1958, 353).
2. про кого — що, розм. Те саме, що турбува́тися 2.
За молодих літ баба.. тямовита була і рухлива — старалась про дітей (Барв., Опов.., 1902, 486);
Треба було їй самій про все думати-гадати: й про одежу дбати й про харч старатися (Мирний, IV, 1955, 249);
— Усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай (Григ., Вибр., 1959, 45);
Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Кобр., Вибр., 1954, 37).
3. чого, розм. Те саме, що дістава́ти 3.
Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися (Укр.. присл.., 1963, 109);
Люди боялися спізнитися з весною, треба було старатися насіння, а збіжжя було дороге (Кобр., Вибр., 1954, 144);
// на що. Те саме, що стяга́тися 6.
Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (Укр.. присл.., 1963, 49).
Словник української мови (СУМ-11)