староденний

СТАРОДЕ́ННИЙ, а, е, поет.

Те саме, що старода́вній 1, 2.

Лях гуляє! Нема Богдана червонить І Жовті Води й Рось зелену. Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко);

Гомонять під Каневом селяни, Староденний Київ ожива (М. Рильський);

Порадь мене, мій предку староденний, Як людський вік продовжити нужденний, Як доступитись загадок буття? (М. Зеров);

Попрямував тоді Нестор, їздець староденний, із почтом Власних синів і зятів до свойого [свого] прегарного дому (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. староденний — староде́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. староденний — -а, -е, поет. Те саме, що стародавній 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. староденний — Староде́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. староденний — СТАРОДЕ́ННИЙ, а, е, поет. Те саме, що старода́вній 1, 2. Лях гуляє! Нема Богдана червонить І Жовті Води й Рось зелену. Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. староденний — Староденний, -а, -е Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.  Словник української мови Грінченка