Словник української мови у 20 томах

стародідівський

СТАРОДІДІ́ВСЬКИЙ, а, е.

Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи.

Стародідівські способи обробітку землі.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стародідівський — стародіді́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стародідівський — -а, -е. Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стародідівський — СТАРОДІДІ́ВСЬКИЙ, а, е. Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи. Стародідівські способи обробітку землі.  Словник української мови в 11 томах