старокатолицизм

СТАРОКАТОЛИЦИ́ЗМ, у, ч.

Релігійна течія, що в 19 ст. відкололася від римсько-католицької церкви, не прийнявши догмату про папську непогрішимість, деяких інших догматів.

Значення в інших словниках

1. старокатолицизм — -у, ч. Віровчення, що відкололося від католицизму після Ватиканського собору 1869-1870 рр.; зародилося на основі заперечення догмату про папську непогрішність; займає проміжне положення між католицизмом і протестантизмом.  Великий тлумачний словник сучасної мови