стартовий
СТА́РТОВИ́Й, ста́ртова́, ста́ртове́.
1. Стос. до старту (у 1 знач.).
– У тебе хороший стартовий ривок (з публіц. літ.);
Стартові матчі чоловічого волейбольного чемпіонату країни на майданчиках Києва і Ростова вселяють надії шанувальникам і спеціалістам цієї гри (з газ.);
Стартова служба;
// Яким подають сигнали про початок старту.
Стартовий пістолет;
Стартова ракета.
2. На якому починають старт; який відзначає місце, лінію, пункт старту.
Задиханий, спітнілий, підбіг [Максим] до каси аеродрому саме в ту хвилину, коли літак вирулював на стартову доріжку (Д. Ткач).
3. перен. Початковий, вихідний.
Безперечно, найсприятливі стартові умови для подальшого розвитку ринкової економіки були в Угорщині (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)