стартовий

СТА́РТОВИ́Й, ста́ртова́, ста́ртове́.

1. Стос. до старту (у 1 знач.).

– У тебе хороший стартовий ривок (з публіц. літ.);

Стартові матчі чоловічого волейбольного чемпіонату країни на майданчиках Києва і Ростова вселяють надії шанувальникам і спеціалістам цієї гри (з газ.);

Стартова служба;

// Яким подають сигнали про початок старту.

Стартовий пістолет;

Стартова ракета.

2. На якому починають старт; який відзначає місце, лінію, пункт старту.

Задиханий, спітнілий, підбіг [Максим] до каси аеродрому саме в ту хвилину, коли літак вирулював на стартову доріжку (Д. Ткач).

3. перен. Початковий, вихідний.

Безперечно, найсприятливі стартові умови для подальшого розвитку ринкової економіки були в Угорщині (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стартовий — ста́ртови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стартовий — [стартовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [стартовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. стартовий — стартова, стартове. 1》 Стос. до старту (у 1 знач.). Стартова служба. || Яким подають сигнали про початок старту. Стартовий пістолет. Стартова ракета. 2》 На якому починають старт; який відзначає місце, лінію, пункт старту. Стартова площадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стартовий — СТА́РТОВИ́Й, ста́ртова́, ста́ртове́. 1. Стос. до старту (у 1 знач.). — У тебе хороший стартовий ривок (В ім’я Вітч., 1954, 54)... Словник української мови в 11 томах