стартовик

СТАРТОВИ́К, а́, ч.

Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому.

– Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (з газ.);

Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стартовик — стартови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стартовик — -а, ч. Робітник стартової команди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стартовик — СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. — Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літ. Укр., 23. Словник української мови в 11 томах