стартовик
СТАРТОВИ́К, а́, ч.
Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому.
– Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (з газ.);
Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стартовик — стартови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стартовик — -а, ч. Робітник стартової команди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стартовик — СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. — Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літ. Укр., 23. Словник української мови в 11 томах