1. Словник української мови в 11 томах

стартовик

СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому.

— Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літ. Укр., 23.II 1965, 1);

Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (Веч. Київ, 9.I 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стартовик — стартови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стартовик — СТАРТОВИ́К, а́, ч. Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. – Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. стартовик — -а, ч. Робітник стартової команди. Великий тлумачний словник сучасної мови