стартувати
СТАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
Починати спортивне змагання.
На стадіон вбігає взвод, що стартував першим (І. Багмут);
У Сімферополі стартувала .. всесоюзна багатоденна велогонка (з газ.);
// Починати політ (про літальні апарати).
Для запуску ракет використовують пускові пристрої різних конструкцій. Великі ракети стартують зі спеціального стола (з наук.-попул. літ.);
Над Борисполем і вдень, і вночі не вщухає гуркіт авіаційних двигунів. В усі куточки республіки, країни і за кордон стартують стрімкі повітряні кораблі (з газ.);
// перен. Починати що-небудь.
Загальноосвітня школа виводить людину на певний рівень освіти, з якого вона стартує в подальше своє життя (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)